The Telegraph пише, що це зламало стратегію Путіна повернути контроль над всією територією Курської області до інавгурації Трампа, який «навʼяже» мирну угоду. ЗСУ в Курській області, з погляду політичного двору у Вашингтоні, послаблює Кремль. І суттєво.
Блінкен нещодавно майже із захопленням заявив, що «позиція українців в Курську є важливою, тому що, безумовно, це те, що буде враховуватися в будь-яких переговорах, які можуть скоро відбутися…».
Хеміш де Бреттон-Гордон в тому ж The Telegraph сміється над Путіним: «Можливо, він був блискучим шпигуном, але його викрили, як жахливого воєначальника. Він забув або, швидше за все, не знає принципів війни, особливо того, що говорить про посилення успіху, а не поразки».
У Зеленського не було вибору. Це його особисте політичне рішення, вже як воєначальника. Не лише на хиткий Курський фронт, але й на двозначну ситуацію з Трампом, який готовий одночасно до угоди з Путіним і якоїсь підтримки України.
Новообраному лідеру імперії треба показати не безсилля, а силу української армії, яка прихована і чекає слушного часу у війні на виснаження.
Не треба виключати, отже, що до 20 січня ЗСУ можуть провести ще одну ефектну контрнаступальну операцію. Це також може бути відповіддю на неверифікований візит 28-30 грудня підсанкційного у всіх союзників України помічника-кораблебудівника Путіна – Миколи Патрушева.
Мовби він запропонував раднику з нацбезпеки Трампа Тіму Волцу план з «12 пунктів» Путіна з повної капітуляції України й припинення її існування, як держави. В обмін на мир з Америкою. Видно він не був прийнятий, бо Путін давав вказівку відновити виготовлення і розміщення ракет малої та середньої дальності та повний вихід із договору РСМД, який Трамп припинив у 2019 році.
Кіт Келлог також заявив про скасування до інавгурації свої поїздки в Київ і Москву.
Звичайно, непогано було б хоча б наблизитись до Курської АЕС і певною мірою добитися паритету не лише про обмін її на ЗАЕС, але й загрози використання «Орєшніка» та тактичної ядерної зброї Путіним.
Поки що він не зменшив ескалаційного тиску на східному плацдармі, де продовжуються надзвичайно жорстокі бої, і українські підрозділи поволі відкочуються практично на всіх ділянках фронту. Потрібні нові рішення, інші стратегії й дії, інновації та продумані несподіванки для розвороту всього сценарію війни.
З трьох стратегічних виступів президента, новорічного звернення до своїх виборців і світу, мелодрамного сімейного інтервʼю «Єдиного марафону» і довгої розмови з російсько-американським підкастером Льошею Фрідманом поки що цього не видно.
Президент готується. Він, ми, Америка, Європа увійшли в новий час. З новими викликами, випробуваннями, в тумані фаталізму і невиправданих надій. Так здається слабким, які втратили віру. Сильні продовжать битися і будувати новий світ під себе.
Не варто чекати, що не втримаємо позиції й надійно покращимо їх в Курській області, а президенту Путіну прийдеться торгуватись за 3%.