Коли Росія вторглася в Україну, батьківщину його батьків і прабатьків, Давид відчув себе зобов’язаним покинути Ізраїль і піти воювати проти Володимира Путіна – людини, яку він вважає сучасним Гітлером.
Після молитви в нещодавній Шабат в найстарішій синагозі Києва 56-річний Давид сказав, що пишається тим, що більшу частину останніх дев’яти місяців провів на передовій, де він знаходився під вогнем з артилерії та безпілотників, воюючи під час наступу України на сході у Харкові.
Але він обурився, коли його спитали про Ізраїль, що був його домом протягом більш ніж двох десятиліть, і про обмежену підтримку Ізраїлем України – про позицію, яка виглядає все дивнішою, враховуючи поглиблення альянсу між Росією та Іраном, лідери якого неодноразово закликали до знищення Ізраїлю та підтримують військові дії Москви шляхом постачання безпілотників і ракет.
«Україна має право критикувати ізраїльський уряд за відсутність підтримки», – сказав Давид, який попросив, щоб його називали лише за ім’ям, щоб захистити себе та свою родину, включаючи родичів у Росії.
Позиція Ізраїлю стає як ніколи болючою для деяких українських євреїв, що готуються святкувати Хануку, свято Світла, у переривчастій темряві через знеструмлення, спричинені постійними авіаударами Росії, які вивели з ладу обігрів в головному святилищі синагоги, яку Давид відвідує в Києві.
Ізраїльські лідери відмовилися надати Україні зброю чи оборонні системи та відмовилися приєднатися до економічних санкцій Заходу через побоювання поставити під загрозу безпекові відносини з Росією.
Кремль дозволяє ізраїльським літакам завдавати удари по поставкам іранської зброї над контрольованим Росією повітряним простором у Сирії, що Ізраїль вважає критично важливим для своєї національної оборони.
Позиція Ізраїлю викликала гнів президента України Володимира Зеленського, який просив поставок саме цієї розхваленої ізраїльської системи протиповітряної оборони «Залізний купол». Зеленський, який є євреєм, посилався на Голокост, коли просив про допомогу – і тим розсердив лідерів Ізраїлю, які дорікали йому за таке порівняння.
Ця суперечка притягнула більше уваги в останні тижні через зростаючу залежність Росії від Ірану щодо безпілотників, які використовуються для атак на цивільну інфраструктуру України.
Офіційні особи США заявили, що Росія використовує «сотні» іранських безпілотників для атак на Україну, з черговим раундом ударів, що вражали країну цього тижня. Західна розвідка також виявила, що Москва і Тегеран погодили план створення зброї, розробленої Іраном, на території Росії.
Аналітики розмірковують на тим, що Росія може надати Ірану в обмін на безпілотники, але природа їхньої угоди поки невідома. При цьому немає жодних сумнівів, що потреби Росії допомагають розвивати військовий потенціал Ірану.
«Що Росія обіцяє або натякає Ірану в якості послуги за послугу», – задався питанням Ден Фрід, колишній радник з питань безпеки президентів США Білла Клінтона та Джорджа Буша. «Очевидні короткострокові розрахунки Ізраїлю не узгоджуються з його довгостроковою стратегією вирівнювання із Європою та Сполученими Штатами», – сказав Фрід. «Про що вони думають?»
Ізраїль наїжачився на звинувачення в тому, що він робить недостатньо для допомоги Україні, і заперечив, що Залізний купол міг би допомогти Україні захистити себе. Ізраїльські чиновники поскаржилися, що вони не отримують достатнього визнання за прийняття приблизно 50 000 біженців з України та Росії, а також за надання понад 30 мільйонів доларів гуманітарної допомоги – цифри, яку вони підрахували шляхом поєднання вартості генераторів, медичного обладнання та польового госпіталю, а також іншої «негрошової допомоги».
Однак ця підтримка мізерна навіть порівняно з деякими іншими країнами. Естонія, наприклад, де проживає трохи більше 1/10 населення Ізраїлю, надіслала Україні військової допомоги на 300 мільйонів доларів.
Михайло Бродський, посол Ізраїлю в Києві, визнав, що чув про розчарування деяких українських євреїв, але підкреслив, що зв’язки Ізраїлю з Росією в сфері безпеки створюють обмеження, які неможливо подолати. За його словами, більшість українських євреїв розуміють, що Ізраїль перебуває у складному становищі.
«Жоден уряд в Ізраїлі не збирається ставити під загрозу власні інтереси заради будь-кого іншого, включаючи українців», – сказав Бродський в інтерв’ю. На відміну від Сполучених Штатів і Європи, зазначив Бродський, Ізраїль не є частиною Північноатлантичного альянсу. «Наша ситуація набагато вразливіша».
Сполучені Штати дали зрозуміти, що хочуть, щоб усі їхні союзники, включаючи Ізраїль, запровадили економічні санкції проти Росії та допомогли Україні. Офіційні особи США, обізнані з цією справою, які розмовляли на умовах анонімності для передачі приватних дипломатичних розмов, сказали, що хоч вони ніколи не очікували такої ж підтримки від Ізраїлю, як і від союзників по НАТО в Європі, але все одно були розчаровані.
Посол Дебора Ліпштадт, спеціальний представник США з моніторингу та боротьби з антисемітизмом, відмовилася коментувати рішення Ізраїлю. Але вона сказала, що з наближенням Хануки те, що відбувається в Україні, «має дуже сильний резонанс» у єврейській громаді США, враховуючи російську політику перевиховання на окупованих територіях та її «тропи», що українські лідери є «нацистами».
«Це послання резонує із історичною ДНК євреїв», – заявила Ліпштадт.
Прийдешнє керівництво Ізраїлю подає неоднозначні сигнали. Наступний прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху назвав Путіна «другом», але під час своєї кампанії натякнув, що він може переглянути мораторій Ізраїлю на постачання зброї в Україну.
Попередній прем’єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннет приватно попередив Зеленського про наслідки, якщо той колись знову використає свою високу трибуну для тиску на нього, – за словами інших людей, знайомих із цією розмовою, які також говорили на умовах анонімності, щоб передати приватні розмови.
Напруженість між країнами пронеслася відлунням по єврейській громаді України, яка побачила драматичне відродження через приблизно 30 років після розпаду Радянського Союзу.
Напередодні сімейної шабатньої вечері в Києві 45-річний Нахман Дикштейн захищав дії Ізраїлю, однак сказавши, що він розуміє необхідність для України домагатися військової підтримки. Живучі наразі в Ізраїлі, Дикштейн повернувся до свого дому в Україні, щоб допомогти з гуманітарною допомогою, в тому числі на півдні Херсонської області, значна частина якої залишається під російською окупацією.
Дикштейн захищав мотиви Ізраїлю не через брак патріотизму чи підтримки України. Він повідав, що по закінченню війни бачить майбутнє своєї родини в Києві.
Дикштейн сказав, що питав у членів уряду Ізраїлю, чому вони не роблять більше для підтримки України. Але він також зауважив, що цього року Україна декілька разів голосувала проти Ізраїлю в ООН, у тому числі по заходу щодо палестинських територій. Після чого минулого місяця Ізраїль утримався від голосування в ООН щодо того, чи повинна Росія виплачувати військові репарації.
«Це не «Кожна сторона має свою рацію». Це «Кожна сторона має щось більше за рацію», – сказав Дикштейн, який родом із Бельгії. «Це потрібно Україні, тому що це потрібно Україні. Але Ізраїль не може ризикувати».
Змішані почуття також були в Тіферет-маці в центрально-українському місті Дніпро, де приблизно 70 євреїв працюють на найбільшому в Європі виробництві прісного хліба, який їдять під час Пасхи. 31-річний Даніель Синчков зазвичай працює в ІТ, але російські атаки на енергетику призвели до відключення в нього інтернету й електрики, тому він був змушений піти на зміни на фабрику маци.
«Неважливо, хто ти – єврей, християнин, татарин чи будь-хто інший – усі тут вважають, що кожна країна на планеті, а не лише Ізраїль, має зробити все можливе, щоб зупинити цю війну», – заявив Синчков, пробиваючи отвори в тісті на лінії збирання маци.
На нещодавній шабат приблизно два десятки українських євреїв збиралися у класній кімнаті за Великою хоральною синагогою в Києві – через вплив російських ракетних обстрілів на опалення в головному святилищі.
Співаючи єврейську молитву за мир, вони вклонялися в’язаному біло-блакитному знаку на івриті з написом «Єрусалим», який вказував їм напрямок до їхньої святої землі.
Вони також молилися за захисників України, євреїв і неєвреїв, і оплакували недавню смерть українського солдата-єврея, який на своїй формі носив зірку Давида з написом на івриті «Україна».
У якийсь момент рабин Давид Голдіч висловився нецензурно на адресу Путіна, тримаючи в руках чашу для кідушу з обрядовим вином.
Давид, ізраїльський солдат, який воює за Україну, сказав, що був вимушений це робити частково через те, що його дід пішов добровольцем в українську армію в 1941 році, щоб зупинити Гітлера. Незважаючи на своє народження в Росії, він носив нашивку з ізраїльським прапором на одному рукаві та нашивку із золотим тризубом України на іншому.
Він спитав, чому місто Харків, де сталися одні з найгірших злодіянь у війні, не отримало користі від ізраїльської системи «Залізний купол». «Це б дуже допомогло запобігти стражданням міст, запобігти смертям дітей», – сказав він.
За переклад дякую Oksana Klimchyk
