майже дослівний мікс двох живих розмов і одного комента у ФБ – у діалозі з висновками...
Будемо відвертими. Відставка Коболєва жодним чином не зменшить рейтингів влади.
1) Для простих людей Коболєв – уособлення несправедливості.
Основний аргумент:
- Він, мудак, отримує зарплату в мільйон у місяць, а я за п’ять (десять, п’ятнадцять) тисяч горблюся. Нафіг з пляжа
- Так у нього ж західна освіта, досвід. Він ризикує кожного дня, приймаючи рішення.
- Пофіг. Я теж кожного дня ризикую під маршрутку попасти. Ти бачив як вони їздять? А цих Коболєвих на члєновозах возять з охороною.
- Так а скільки ж він має заробляти?
- На мінімалку нах. Щоб побачив, як воно простим людям жити.
До речі – те ж саме люди думають і про депутатів і міністрів.
- На мінімалку усіх.
- Так їм же в конвертах олігархи платитимуть?
- Так а їм і так в конвертах доплачують.
Піпл рішенням Уряду задоволений.
Висновок: від совка нам у ментальний спадок дісталась зрівнялівка. Отак і у школі. Нікого не дивує, що прибиральниця без вищої освіти і молода вчителька отримують однаково.
- А шо? Вона корячиться і підлогу миє, а та в чистенькому шось дітям парить.
2) Те, що Коболєва зняли по бєспрєдєлу – нікого не цікавить. Справедливість ( в розумінні більшості українців) – вища за право:
- Так зняли ж не по закону. Мала звільняти Наглядова рада, а зняв Кабмін.
- Пофігу. Хай ще у нього і усе конфіскують. А то не понажираються ніяк, гади. Молодець Зеленський. Начав їх жучить.
- Так не Зеленський же ж зняв. Шмигаль.
- А яка в хера разниця. Всі під ним ходять.
3) Так тепер у нас проблеми з МВФ будуть. Грошей не дадуть:
- Та пофіг на МВФ. От у цих Коболєвих та Вітренка, синочка відьминого, і забрать усе, і грошей фатить.
- Так Вітренка ж на місце Коболєва хочуть призначити.
- От, гандони, коли вже хтось прийде і постріляє їх усіх?
- Так а кого призначати треба?
- Та будь кого, аби порядочний був. І ціну на газ зменшив.
- А платить йому скільки?
- Ну, тищ двадцять.
- Так професіонал не погодиться за такі гроші
- То хай знайдуть того, хто погодиться.
- А ви б дядьку пішли?
- Та ні, старий я. І освіти нема. Маладьож хай іде.
Висновок: Соціалізм у нас просто погане слово. Асоціація не та. Але пів країни – соціалісти в душі.
Лєнін всєгда живой.
Україна – рай для популістів.
Європа нам ще років двадцять не світить.
І то, якщо ми це покоління молоді не проспимо.
