Президент України намагається перетягти на «світлу сторону» частину держав т.зв. Глобального Півдня, що сповідують сьогодні здебільшого проросійську та прокитайську риторику і виступають проти «американського експансіонізму». Перемога на президентських виборах в Аргентині Хавʼєра Мелеї — добра нагода для Києва.
Володимир Зеленський літав на інавгурацію нового глави Аргентини, аби проговорити з декількома главами держав Південної Америки проведення у майбутньому саміту «Україна - Латинська Америка». Мета — тестування київської «формули миру» і припинення російської війни проти України.
На відміну від лівого попередника, Мілей — прихильник України. Тому особиста зустріч на полях інавгурації, - це привід закріпити симпатії аргентинського лідера. Зеленський також зустрівся зі своїми колегами з Парагваю Сантьяго Пенья, Еквадору Даніелем Нобоа та Уругею Луїсом Альберто Лакалле Поу. Варто додати, що наступний раунд переговорів щодо формули очікується у січні у Швейцарії. До того перемовини відбувалися в жовтні на Мальті, раніше — в Копенгагені та Джидді (Саудівська Аравія).
країнський президент попросив про зустріч бразильського колегу Лулу да Сільва, — під час дозаправки борта в аеропорту Бразиліа, на шляху до Аргентини. Да Сільва відмовився, назвавши декілька причин: і відсутність попередньої домовленості; і нічний час та військова база, мовляв, дуже незвичні місце та час для зустрічі.
Хоча будь Лула чесним, то озвучив би головну причину: він готовий говорити про формули, розроблені лише кремлівськими "алхіміками". Да Сілва — це бразильська копія кремлівського фюрера. Лівий за поглядами, корупціонер — за покликанням, між президентськими термінами сидів у вʼязниці, доки «гуманні судді» не відкрили йому дорогу до нового президентства. Крім того, Бразилія за його участі — активний учасник прокитайського БРІКС.
До речі, «Лула» — це колишня профспілкова кличка да Сілва, яку він офіційно додав до свого імені. Можливо, колись доживемо до часу, коли бункерний теж представлятиметься «владімір хуйло путін». Хто зна...
Українська дипломатія понад 30 років нехтувала Латинською Америкою та Карибським басейном, тоді як московити крок за кроком обходжували місцевих політиків та бізнесменів. Це воздалося кремлеві як політичною підтримкою, так і бізнесовими звʼязками. Зараз Київ надолужує втрачене.
Бразилія, Аргентина, Мексика входять до складу G-20. Регіон — динамічно розвивається. Сукупний його ВВП — складає понад половину ВВП ЄС та понад 8% світового ВВП. При тому, що конкуренція на місцевих ринках значно менше, ніж в ЄС: тобто для українського бізнесу там можуть бути значні перспективи.
Країни Латинської Америки мають «квоту» у 2 місця у Раді Безпеки ООН серед непостійних членів, та 33 голоси під час голосування резолюцій організації. Відтак, інтерес для політичного партнерства для Києва дуже високий.
Політичні колаборації з регіоном та бізнесові перспективи — то задачі стратегічного рівня, тоді як зараз Києву важливо, аби ота «формула миру» звучала з уст дедалі більшої кількості світових лідерів; особливо з того геополітичного поля, де до останнього домінувала московія — з Глобального Півдня. Саме цим можна пояснити таку увагу президентського офісу як до інавгурації нового президента Аргентини, так і до Латинської Америки загалом.
P.S. До речі, Spiegel пояснив, про що Зеленський розмовляв з прем’єром Угорщини Орбаном: український президент говорив про бажання України приєднатися до ЄС, тоді як Орбан відбивався: члени ЄС «постійно ведуть переговори один з одним» щодо вступу України.
