«Економіка Заходу не витримує війни, це дуже дорого і тому Захід скоро примусить Україну піти на компроміс з Путіним, використовуючи залежність України від західної допомоги.»
Що тут є правдою? Велика залежність. Дійсно, ми б не протримались без західної допомоги. І військової, що очевидно, бо ми воюємо західною зброєю. І фінансової – що не так кидається в очі. Але вся макроекономічна стабільність в державі тримається на фінансовій допомозі Заходу. Вся соціалка в країні, це половина бюджету, фінансується колективними Заходом. Тому ми дійсно критично залежимо від Заходу.
Але є другий момент. Про те, що допомога Україні є дуже дорогим задоволенням. І тут починається найцікавіше. США цього року, наприклад, у вигляді грантів нададуть Україні 13 млрд доларів. Чи надірвуться США через це? Тим більше, ми ж чули, що в США скоро буде досягнута стеля боргу. А значить їм може не вистачає грошей на Україну.
Так от. В США є дефіцит бюджету. На 2023 рік він прогнозувався на рівня 1,4 трильйона доларів. По факту вийде більше. Він складе 1,6 трильйона доларів. Це не весь бюджет США, а тільки його дефіцит. А тепер порівняйте ці цифри із допомогою Україні. Навіть якщо ми доєднаємо сюди і військову допомогу. Все разом на рік складає 50 млрд доларів, і з яких велика частка йде на замовлення американському бізнесу. Порівняйте ці цифри. 1,6 трильйона доларів і 50 млрд доларів.
І тому жодної втоми в США, особливо жодної фінансової втоми просто бути не може. Ба більше, приклад збиття кінжалу показує, що вкладення в допомогу Україні є дуже вигідним для США. Дозволяючи з мінімальними витратами як просувати інтереси свого військового бізнесу, так і наносити удари по своєму стратегічному противнику.
Тому США не втомляться.
А що там з Європою, економіка якої страждає? А виглядає так, що всі вже перестали страждати. Путін програв енергетичну війну. Інфляція в Європі скорочується. Ціна на газ впала нижче 400 доларів, опустившись до рівня літа 2021 року. Ціна на нафту стабілізувалася. Ціна на вугілля впала. То ж Європа адаптувалася до змін. І росія вже не може впливати на економіку ЄС. А це означає, що нових втрат просто фізично немає.
Путін втратив ринок ЄС і майже обнулив свій експорт. Експорт газа з Росії цього року складе 50 млрд кубометрів у всіх напрямках, що рекордно низько з кінця 70-х років 20 століття. А Європа отримала енергетичну незалежність від росії і повернулася до попереднього рівня цін на енергоносії. То ж біль вже позаду. Який сенс зараз змінювати напрямок руху тоді?
Немає чого лякатися і через це змушувати Україну здатися. І багато людей просто живе в парадигмі минулого року, ігноруючи зміни.
Економіка грає на стороні України. В тому числі виснаження економіки Росії. Яка в 10 разів меньша за сукупну економіку країн G7. І економіка Росії нарощує рекордний дефіцит бюджету, який вона не може покривати запозиченнями на відміну від США. І виснажується. На відміну від економіки ЄС чи США. Це саме Росія не може дозволити собі через економічні причини продовжувати війну, а не колективний Захід. І це для росії кожен новий день війни то є економічний біль. І тому російська пропаганда як завжди дзеркалить і розказує про економічні проблеми ЄС. Просто намагаючи змусити всіх у це повірити, щоб як умого швидше отримати компромісний мир і звільнити свою економіку від тягаря війни. Але не треба плучати реальність і пропаганду. Не треба робити подарунки російським пропагандистам.
