Володимир Олександрович видав відосик про Революціїюгідності.
Воно, звичайно, говорити про революцію, на якій не був, а яку оббріхував - не гідно.
Але ж він політик. І текст відповідний написали. Тож треба зчитувати з суфлера.
І тут йому написали головний меседж:
- для людей революція - це шлях до бажаних змін, а для політиків - шлях до бажаних крісел. Тож маємо без старих політиків і далі бла-бла по тексту.
Ми всі маємо дружно закивати? Але ж, якби не революція - він би і досі грав на роялі на корпоративах у синів Януковича.
Тож революція і йому відкрила шлях до крісла? По-Фрейду?
Знову ж, багато хто якраз під час революції і війни і стали політиками. Тут питання: до якого числа - старий політик, а з якого - новий?
Якщо у 42 - це новий політик Янелох, то в 43 - вже старпер? Неясно.
Чи старі політики - це все, що не Слуги?
І так, він говорить про гідність, а займає місце у Феофанії. А комусь, важко хворому - такого місця не вистачає.
Це гідно, обіцяти народу знести все віпівське, а самому жити на держдачі і лікуватися у віп-палаті?
От коли такі, як Зеленський говорять про Свободу і Гідність, вони ці слова і знецінюють.
Не вашими вустами Бога хвалити, бісенята!
