Люблю британців та американців. Перших за принциповість та безкомпромісність, других за свободу, якою просякнуте все в їх просторі. Вони твої недоліки (які вважалися такими, наприклад, в срср) бачать твоїми перевагами. Ти можеш бути будь-ким. І напевно не просто так вони стали лідерами.
Бути, а не здаватися. Це про них, але в жодному разі не про росіян, - які, маючи стільки ресурсів, досі здавалися, а не були. Свій тягнеться до свого. Неповноцінний - до неповноцінного. Сильний - до потенційно сильного. Тому світ і ділиться на адекватних, і росію, з її "друзями".
Хтось з'являється в нашому житті для того, щоб ми стали сильнішими (про Америку, а не про Росію). Хтось борсається на своєму дні і туди ж тягне оточуючих (тут точно про Росію). І я не цікавилася взагалі країнами Африки, але на відео з Путіним побачила табличку "Сенєгал". Погуглила. Не вразив.
"Я віжу свою задачу в том, чтобы достічь завєршенія крізіса в Украінє мірным путем".
Крізіса.
Мірным путєм.
Напевно в київські бомбосховища треба було закупити не барабани, а бубни. І гнати їх під три чорти, планувальників бісових.
