Політично кволими руками ізраїльського премʼєра Беньяміна Нетаньягу іранські проксі-бойовики та приблудна до них Туреччина намагаються відновити єдність мусульманського Близького Сходу, для цього слід зафіксувати безпорадність США у регіоні.
Спершу трішки розберу останні події: Ізраїль спочатку оголоси про вбивство високопоставленого лідера «Хезболли» в Бейруті, а слідом світ облетіла звістка про знищення в Ірані лідера ХАМАС Ісмаїла Ханії: він тільки-но взяв участь в інавгурації нового президента цієї країни, як його наздогнала ракета. Напруження в регіоні вже буквально закипає, і здається, війна у Газі ось-ось перекинеться на весь Близький Схід. Але зачекайте з висновками…
У ліквідації “головного ворога Ізраїлю” бойовики ХАМАС звинувачують Єрусалим, хоча там політично розводять бровами, відмовляючись від коментарів. Міністр оборони заявив, що Ізраїль "не хоче війни", але "готується до будь-якого розвитку подій". Нетаньягу доручив міністрам не коментувати вбивство, проте міністр у справах спадщини Ізраїлю Аміхай Еліягу встиг відрефлексувати: "Надійний спосіб очистити світ від бруду".
У ХАМАС вбивство назвали «серйозною ескалацією», яка «не досягне своєї мети», — Reuters Бойовики лякають, що ізраїльська ракетна «дипломатія» «може призвести до масштабної війни в регіоні», і звинуватили у знищенні ватажка ХАМАС навіть Вашингтон, який протягом останніх місяців, навпаки, намагається «скрутити» напругу в регіоні.
Тут сам час нагадати про фундаментальний конфлікт Ізраїлю та США: Вашингтон усіма політичними та військовими фібрами душі підтримує Єрусалим, але адміністрація Байдена виступає проти плану Нетаньягу «знищувати ХАМАС до останнього палестинця».
Білий дім — за призупинення операції в Газі та цілковиту незалежність Палестини. І справа тут не стільки в історичній справедливості, а в бажанні в такий спосіб примиритися із заможними мусульманськими країнами регіону, насамперед саудитами, ОАЕ та Катаром.
Тоді уряд Нетаньягу тільки те і тримає при владі, що вендета. Після атаки ХАМАС 7 жовтня «Бібі» поклявся знищити лідерів терористів, одним із яких був і Ханія. Штука тільки в тому, що з того часу кількість противників Ізраїлю збільшилася в геометричній прогресії: в переліку вже і «Хезболла», Іран, хусити і т.д.
Ізраїльський «експорт помсти» досягає двоякого результату: з одного боку, титулованих ворогів режиму Нетаньягу стає менше (тимчасово, до призначення нових); з іншого — меншає і шансів розрулити конфлікт силами впливових перемовників. Власне, на цьому і грають стейкхолдери ХАМАС: показуючи безпорадність Вашингтона у впливові на Ізраїль, вони намагаються перетягнути на свою сторону держави, які ще вчора збиралися «розрулювати» палестинське питання з США.
І, нарешті, рояль у кущах… Троє, як кажуть у московії, “із ларца”: москва та Анкара проявили солідарність із терористами і засудили вбивство Ханії. Подібно, що вони і є тими самими стейкхолдерами перезавантаження Близького Сходу. Особливо відзначився Ердоган: після недавньої заяви про можливість введення турецьких військ в Ізраїль тепер заявив, що Анкара підтримуватиме “справедливу справу палестинського народу”, і назвав лідера ХАМАСу мучеником.
Китай з Путіним на хвості намагаються зобразити з себе глобальних посередників на Близькому Сході, і новий світовий розподіл сил стає ще загрозливішим. Поки США намагаються вгамувати ситуацію, Ізраїль та його противники мають протилежні наміри. Поки що розпалити ІІІ-тю світову їм не під силу, але вони спроможні додатково розхитати світову стабільність. А від дестабілізації до війни вже набагато ближче.