Друга частина "запитання -відповіді"...
і на цьому тижні - завершальна...
далі будуть огляди...
Maxim Gorban
Наскільки з вашої точки зору відповідає дійсності думка, що реальні резерви які ГШ РФ копило із осені минулого року лише обмежено були задіяні в Бухматі, а реальий резерв все ще топчется під Лиманом очікуючи поки вагнер "домучають" Бахмут?
- Думаю, це достатньо вагомою мірою відповідає дійсності... Насправді, противник спромігся створити оперативні резерви на цілому ряді напрямків. Так, не скрізь вони суттєві чи достатні для "докорінної зміни" ситуації і їх якість (рівень боєздатності) певною мірою викликають питання, але вони є...
- Питання із стратегічними резервами противника... більш складне. Визначений до їх складу наряд сил та засобів (скажімо - 3-й АК, або наприклад частина військ Східн. ВО), вони в основному розподілені командуванням противника по різним напрямкам та операційним зонам. Говорити про них, як про цілісну, потужну силу... я бі не взявся. При першій ліпшій нагоді, вони звісно відводяться з перших ліній на доукомплектування та відновлення. Але, справа, полягає в тому, що нагода ця... якось все "не трапляється", або скоріше - трапляється не часто... Тому, зараз, більша частина стратегічних резервів використовується командуванням противника для підсилення на окремих напрямках, в рамках стратегічної оборонної операції (її підготовки)... Про зосередження та розгортання якогось окремого УВ зі складу стратегічних резервів поки казати не варто...
----------------------------------------------------------------------
Roman Stuzhuk
Останнім часом всі спікери говорять про F-16, як головну передумову домінуванню у повітрі. Чи згодні Ви з їхніми твердженнями? Чи існують інші дешевші методи завоювання неба- ті ж нові типи Байрактарів, наприклад, подальші поставки ППО...
- По-перше, давайте все ж-таки вживати більш-менш коректні терміни. В повітряному просторі та на морі у одній із воюючих сторін може бути, або "перевага", або "панування"... "домінування", це скоріше щось зі сфери міжособистностних відношень.
- По-друге, самі по собі... "перевага" чи навіть"панування", не з'являються. Навіть, якщо на ваших аеродромах фізично з'являться F-16. Це відбувається шляхом проведення наступальної\оборонної повітряної операції, як серії ціляспрямованих повітряних\протипоповітряних боїв. Винищувач типу F-16, у цьому контексті є лише одним з елементів тих сил й засобів, які можуть бути викорастані з цією метою... Хоча, зісно, через свої ТТХ та номенклатуру озброєння, він є достатньо важливим їх елементом... так як дозволяє нівелювати певним чином перевагу противника у кількості та якості пвітряних засобів ведення війни. Більше того, є БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНОЮ повітряною платформою.
- На сьогоднішній день, ситуація із повітряним компонентом виглядає наступним чином - українське командування може, звичайно, спробувати набути переваги у повітрі (я навіть не кажу про панування), якщо не над всіма окупованими територіями, то бодай на потрібному йому окремому напрямку чи ділянці... за допомогою вже існуючих у нього сил та засобів. Але шанси на це, скажімо так... "достатньо спірні". Згадані вами ударні БПЛА типу "Байрактар" у цьому сенсі мають достатньо обмежані можливості, а виключно засобами ППО цього добитися буде вкрай важко не тільки через наявність у противника суттєвої переваги у кількості та якості засобів повітряного нападу... а й потужної системи войскової ППО.
Найбільш оптимальним варіантом було би суттєве підсилення (в першу чергу у якісному вимирі) нашого повітряного компнента за рахунок саме F-16... але сам по собі, він не є панацеєю... Нагадаю, перевага у повітрі досягається проведенням відповідної ОПЕРАЦІЇ, як КОМПЛЕКСА цілеспрямованних дій, в тому числі, наземними діями... Наприклад, масованим ракетним (артилерійським) ударом по об'єктам, цілям та інфраструктурі повітряного компоненту військ противника, або виводу з ладу його системи управління та наведення аіації і т.і.
Тому, F-16, це скоріше ну-у-у дуже вагомий елемент, який МОЖЕ схилити терези на нашу користь, ніж "чудодійний засіб" від всіх проблем у повітрі...
------------------------------------------------------------------------
Eugene Kuzmenko
1) Наше військове керівництво та розвідка кажуть, що у ворога не намічається проблем зі снарядами для більшості видів артилерії. Одночасно з цим у стані ворога періодично з'являється інформація про "снарядний голод", а на днях лиса залупа пригожин висував ультиматуми шойгу/герасимову (щодо забезпечення снарядами належним чином).
З чим ви пов'язуєте цю ситуацію, коли наші кажуть що у ворога нема проблем з БК? Погана логістика (снарядів вистачає, просто їх важко/повільно доставляють)? Боротьба "башт кремля" (пригожин намагається посунути шойгу/герасимова і просунути більш зручних людей)? Щось інше?
2) Чи є у супротивника технічні можливості для перехоплення ракет HIMARS (як би смішно це не звучало)?
Дякую за ваші відповіді.
- Скоріше друге, ніж перше. Пригожин робить ці "емоційні" заяви переважно із внутрішньополітичною спрямованністю. Це, такого роду, шантаж... спроба інформаційно-психологічними "інструментами" добитися певних преференцій та переваг, за рахунок ресурсів своїх внутрішніх "опонентів".
- Так, теоретично такі можливості в нього є... але на практиці, як виявилось... вони достатньо обмежані в силу різних причин й випадки практичного перехоплення ракет типу GMLRS М30 чи М31 противником трапляються достатньо рідко...
У сфері боротьби з цими ракетами росіяни пробують 2 основних способу - намагаються в районі цілі нейтралізувати супутникову систему наведення цих ракет, а також намагаються виявити їх пуск якомого раніше й за допомогою засобів ППО вразити їх фізично... Пробували також, полювати за самими HIMARS за допомогою авіації та "піцназу", але дуже скоро зрозуміли, що то не відповідає навіть мінімальним вимогам за критерієм "вартість - ефективність"...
------------------------------------------------------------------------
Paul Federn
Добрий вечір. Пане Костянтине, питання стосовно геополітичних змін у світі.
1) Декілька місяців тому Ви писали, що певні обмеження у поставках зброї з боку Заходу пов'язано з відсутністю у останнього розуміння, що робити з рф після поразки в Україні. Останні повідомлення з західних ЗМІ, з певною періодичністю говорять про необхідність переговорів після того як Україна вийде на певні позиції та створення ситуації не війни ні миру. Існує думка що це прийнятно для США у розрізі ймовірного конфлікту з Пекіном. На Ваш погляд наскільки на теперішній час існує така ймовірність?
2) І друге питання стосовно наших стратегічних партнерів (у перспективі союзників). Ви один з небагатьох хто звернув увагу на достатньо активну участь Британії в українському питанні, де вони протягом війни були послідовними у підтримці. Інше враження складають США які на перший погляд мають трохи інший погляд на результат цією війни і місце рф у майбутньому. У цьому контексті наскільки відбулись зміни у цьому питанні, та чи не додалося/додасться у нас стратегічних партнерів з позицією відмінною від політики Вашингтону?
- Я не думаю, що згадані вами "певні обмежання" у військово-технічній співпраці між Україною та США обумовлюються виключно уявленнями американських правлячих кіл, щодо "післявоєнної" архітектури безпеки у Східній Європі, зокрема по "дирекції" Україна - рф... або розрахунком на майбутній "союз" з рф "проти Пекіну". На мій погляд, більш вагомими, у цьому сенсі, є зовсім інші фактори. Наприклад, тим, що США "не до кінця" довіряють нинішнім правлячим українським елітам, формальні та неформальні зв'язки яких із рф... все ще мають вагомий вплив на ситуацію внутри самої України...не дивлячись на широкомасштабну війну. Який сенс "вкладатися до кінця" в країну, де "провідні провладні спікери"... продовжують просувати наративи про "необхідність розмовляти із росіянами"...? Який в тому для американців сенс? Щоб одного "чудового дня" українська влада знову звернулася по гарантії безпеки до рф? Американцям потрібні "гарантії для своїх інвестицій", або принаймні якась визначенність у середовищі правлячого українського класу... а ні першого, чи навіть другого... зараз в Україні не прослідковується, нажаль. У нас зараз у владі сидить нехілий такий "табунок рішал", готових міняти свої переконання у будь-який напрямок у відповідності до "вигодного моменту". Які уж тут серьйозні інвестиції, в тому числі у сфері далеко не дешевої національної безпеки та оборони... Переважна більшість нашої нинішньої еліти формувалася або просто на російській "трубі", або у фінансово-виробничих сферах напряму пов'язаних із російським капіталом... І від того, що до ричагів держави зараз допустили її "молоду поросль" у вигляді "сломщиков системи" та "молодих реформаторів" (які насправді у реформах ні в зуб ногою...) загальна ситуація ніфіга не міняється...
- Британія, насправді, не дуже сильно "відхиляється" від генеральної "лінії" США. Британці вже давно зрозуміли, що у ЕС де заправляють Німеччина та Франція, із, м'яко кажучи, дуже дивним поглядом на майбутні напрямки розвитку евроспільноти... "каши не звариш". Вони зараз акумулють можливості для того, щоб стати центром "альтернативного (мається на увазі, від осі Париж- Берлін) напрямку розвитку Європи", в тому числі, стосовно так званої "молодої Європи", або по-старому визначенню "Східної Європи". Польща, Україна і цілий ряд інших країн цього регіону... від Чехії до Болгарії, Литви та Естонії, у цьому сенсі є її "природні союзники" і нашими також. В цьому контексті, лідерство Британії у справі підтримки та допомоги Україні, як одній з вагомих складових цього конгламерату, тим більше у "потенційно вийграшній" війні... ну -у-у дуже "до нагоди". Американці просто дивляться "більш глобально", Велика Британія поки безпосередньо займається Європою... але разом вони становлять цілком цілісний тандем, який покликаний, кажучи армійською "мовою", привести Європу до "нормального бою". Інша справа, що це не дуже подобається "китайским товарищам"... які вже розпланували собі "дружеское поглощение" Європи, при провідних зусиллях Німеччини та Французської республіки...Але це зовсім інша історія.
-------------------------------------------------------------------
Borys Borys
Шановний пане Костянтине! Чи бачите ви ознаки переходу ворога до оборони на луганському та донецькому напрямках?
- Виключно на окремих ділянках...Так, обсяг та розмах активних наступальних дій противника, очеивдно, що знизився... Але в цілому, УВ противника "Запад", "Центр" та "Юг"... намагаються продовжувати свої спроби наступати на окремих напрямках. В першу чергу, на тих, які мають достатньо вагоме оперативне значення для них в рамках стратегічної оборонної операції...
-----------------------------------------------------------------------
Aliaksandr Hrytsuk
Высоки ли шансы завершения активных боевых действий в этом году?
- Так, вони достатньо високи... але, на жаль, завдяки не тільки гіпотетичному успіху нашого наступу. Також, цілком можливо, що обидві ворогуючі сторони будуть ВИМУШЕНІ взяти, принаймні, певний передих...
