Нарешті до російського командуванні дійшло, що ситуація на Токмацькому напрямку набуває для нього ну дуже неприємного характеру... Противник почав стягувати сюди додаткові сили й засоби, аби, принамйні, зупинити її подальший розиток саме у цьому ключі.
Зоркема, про переміщення на цей напрямок 108-го десантно-штурмогового полку (дшп) 7-ї десантно-штурмової дивізії (дшд) я писав напередодні. Але, судячи зі всього, противник цим не обмежився. У районі західніше с.Роботине, починаючи із позавчорашнього вечора, почав зосереджуватися, принамйні, ще один батальйон 810-ї окремої бригади морської піхоти (обр МП).
На даний момент, найбільш важливі події відбуваються не в самому селі Роботине (у північній частині якого, ймовірно, вже знаходяться передові підрозділи ЗСУ), а західніше та східніше нього...
Й у загальному вимірі, ці події значать більше ніж контроль над самим населеним пунктом... Справа в тому, що східніше цього села розташовані передові позиції головного рубежу оборони противника, а західніше - локальна лінія опорних пунтків (до с.Копані), яка по ідеї, повинна прикривати Новопрокопівський вузол оборони противника із заходу та північного заходу... за яким, в свою чергу, також розпочинаються передові позиції головного рубежу оборони противника. Тому, очевидно, що обхід предових підрозділів ЗСУ с.Роботине по обом флангам, по суті не тільки лишає будь-якого сенсу для противника його утримання, а й цілком ймовірно може привести до виходу ЗСУ до головного рубежу оборони противника на досить широкму фронті... починаючи з Новопрокопівки, закінчуючи Вербовим.
Зважаючи на той факт, що передові підрозділи ЗСУ східніше села вже просунулись до головного рубежу оборони противника й продовжують розширяти цей клин, питання просування ЗСУ вздовж дороги Т-04-08 з Новоданилівки на Новопрокопівку (тобто з іншого, західного боку с.Роботине) набуває особливого значення...
Противник обладнав цю локальну лінію опорних пунктів вздовж декількох довгих лісо-смуг, які тягнуться із західної околиці с.Роботине аж до самих Копанів...
Обороняються тут підрозділи 291-го мотострілецького полку (мсп) противника. Протягом минулих 3-х діб передові підрозділи ЗСУ спромоглися на окремих відтинках ділянки оборони цього полку витіснити його підрозділи з цих укріплених позицій... По-суті, створивши, таким чином, умови для обходу с.Роботине не тільки зі сходу, але й з заходу...
Причому, наскільки я розумію, противник ці дії ЗСУ (щодо обходу Роботине з заходу) сприйняв достатньо серьйозно... Саме тому у тилах 291-го мсп противника з'явився батальйон 810-ї обр МП, перекинутий сюди з району с.Мирне. І судячи зі всього, у цьому сенсі він явно буде не останнім...
Поки що, головні зусилля противник концентрує саме на напрямку Роботине - Новопрокопівка (тут діють підроздли, як мінімум 2-х "мотострілецьких" полків територільних військ\мсп ТрВ - 1430-го та більш "свіжого" 1441-го)... але, очевидно, що питання обох флангів цієї основної дирекції наступу ЗСУ набуває для противника особливого значення...
На даний момент, для протидії подальшому негативному розвитку ситуації на цих ділянках противник має можливість ШВИДКО використати 4 формування...
- 100-у окрему розвідувальну бригаду (один з її батальйонів вже розгорнувся на головному рубежі оборони в районі сВербове)
- Принаймні 2 батальйона зі складу 810-ї обр МП, один з яких вже введений на ділянці оборони 291-го мсп противника
- 108-й дшп, який очевидно ВЖЕ (або у найближчий час) буде введений у бій східніше с.Роботине
- Й нарешті, пустити в хід "імпровізований заградотряд" у вигляді 249-го окремого моторізованого батальйону спеціального призначення фсвнг "Россгвардия" "Ахмат - Юг"...
Для того, аби продовжити нарощування зусиль на цьому напрямку, принаймні, на рівні полк\бригада, командуванню противника буде необхідно мінімум 2-3 доби...
Найбільш ймовірним варіантом буде - використання 1-2-х бригад зі складу 35-ї загальновійськової армії (ЗВА), скоріш за все 64-ї омсбр, або 69-ї окремої бригади прикриття (обрп), можливо 177-го окремого полку морської піхоти (оп МП) 58-ї ЗВА... з поки що не атакованих ділянок у Південній операційній зоні... по напрямку на м.Пологи...
Є ще варіант - зняти з Бердянського напрямку, принамйні, одну бригаду (34-у омсбр, або 5-у окрему танкову \отбр чи 336-у обр МП)...
Але, як в першому, так й в другому випадках, це певниий ризик для російського командування по двом причинам:
- Як тільки українське командування встановить факт переміщення якогось формування зі складу 35-ї ЗВА з під м.Пологи на сусідні напрямки (а воно це зробить оов'язково, причому у режимі онлайн), немає жодної гарантії, що воно тут же не активізується й там...
- Ну й варіант із Старомлинівським (він же - Бердянський) напрямком - також є певним ризиком, бо український наступ й там не то щоб "выдохся", а після звільнення с.Урожайне набув нового імпульсу... й там є достатньо варіантів для його продовження у дуже несприятливій для противника формі...
Найближчим часом, скоріш за все, саме на Оріхівському напрямку з'явиться ще один полк 7-ї дшд - 56-й дшп...який очевидно "убудет" зі складу УВ "Днепр" до складу УВ "Восток", по мірі розгортання на Кримсько - Таврійському напрямку полків 70-ї мсд. Й таким чином, вся 7-а дшд збереться тут...
Таким чином, можемо контстатувати щодо оперативної обстановки у Південній операційній зоні декілька речей:
- Українське командування свідомо "нарощує напругу резервних канатів" противника... Активні наступальні дії лише на 2-х (ДВОХ) напрямках - Токмацькому та Бердянському, вже викликають у противника певні трабли із резервними формуваннями. Але в цьому сенсі, очеидно, ЗСУ потенційно можуть "додати" ще 2, а потім, при потребі, й ще 1 напрямок...
- Так, це дається взнаки й для ЗСУ (адже їм також доводиться задіяти додаткові війська\сили для цього). Але масштаби із російськими навіть не співставні... бо, у цьому питання має значення не тільки кількісний вимір (обсяг задіяних сил й засобів), а й якісний (тобто, рівень боєздатності). Через це, там, де ЗСУ обходяться одним формуванням рівня полк\бригада, противник вимушений задіяти 2, а то й 3 "рівнозначних" за чисельністю формування...
- Більше того, очевидно, що тут проглядається пряма кореляція між термінами активних дій ЗСУ на південному оперативно-стратегічному напрямку і якістю (рівнем боєздатності) формувань противника. Він об'єктивно вимушений скорочувати терміни "відновлення", "доукомплектування" та "підготовки" своїх резервних формувань, бо потреба в них у нього "отнюдь" не скорочується... а лише зростає... Причому, вони стають потрібні йому ТУТ й ЗАРАЗ, а не колись "через 2-3 місяця"... Яскравий приклад - противник вже потягнув до складу свого "діючого" на теренах України угрупування військ частини та з'єднання зі складу стратегічних резервів, формування та розгортання яких він ще НЕ ЗАКІНЧИВ.
Підсумовуючи, нагадаю... у будь-яких канатів є межа напруги, які вони здатні витримувати, навіть у стальних канатів. Звичайно, зважаючи на розмір людьских ресурсів ри-фи та маючи на увагу ймовірність чергової мобілізації "на болотах"... можемо допустити, що втрачати кожної доби майже по батальйону вбитими та пораненими... російське військо може собі дозволити, ще довго...Але у цьому сенсі, завжди варто пам'ятати - у такому випадку, ймовірність виникнення перекосу балансу між кількістю (обсягом) та якістю (рівнем боєздатності) його формувань різко зростає...
