Трамп може набудувати навколо Штатів скільки завгодно "парканів", обкластися авіаносцями й стверджувати давно відомий постулат, що "... нехай ці європейці ріжуть одне одного скільки завгодно, а ми на цьому будемо лише заробляти", але ОБ'ЄКТИВНА реальність НИНІШНЬОГО ГЛОБАЛЬНОГО світу така, що без нього США почнуть стагнувати.
Причому, по всім напрямкам... включаючи американську економіку.
Американський ізоляціонизм, він "хороший", а місцями, навіть "потрібний" для самої Америки. Але до певного, визначеного моменту... Потім, як ЗАВЖДИ (так було й у Перщій світовій, й у Другій) питання постає РУБА...
ЩОБ ЗАЛИШАТИСЯ "ВЕЛИКОЮ" (на чолі списку), бляха-муха, треба знову йти "у світ"... й тут, як завжди "дуже своєчасно" трапляється якісь черговий Перл-Харбор...або німецький підводний човен "випадково" топить мирний американський лайнер.
Хоча, за великим рахунком, справа не у "величності", а банально простіше - у існуванні самих США...
У двох попердніх спробах "переділити світ" американських ізоляціоністів примушувала відступати одна проста думка - якщо у світі дозволити будь-кому ділити та "перешивати" країни та регіони, як заманеться, то рано чи пізно... хтось спробує це зробити й з самою Америкою.
Тому, США, під час двох попередніх спроб "переділити світ" "вимушено" припиняли гру у ізоляціонизм й робили дві прості речі на світовій арені:
- Ліквідовували у тій чи інший спосіб будь-яку силу (ідею), гіпотетично здатну кинути виклик (замахнутися) на самі США...
- Намагалися встановити такі світові "правила", які б зберігали на світовій арені "статус-кво", під гегемоніею США...
Ну й звісно намагалися на цій справі заробити (янкі завжди залишаються янкі), не без цього...
На цей раз, американським ізоляціоністам здається, що такий метод - "не вартий інвестицій", й простіше - уступити й просто поділити світ з тими, хто цього "жарко жадає"...
Але й цього разу... їм доведеться в черговий раз (який вже, за рахунком) впевнетись, що існування США НАПРЯМУ пов'язане із справами у всьому іншому світі. Якщо там процвітає та міцніє таке собі "Дике поле", то немає ніякої гарантії, що в один чудовий момент це "Дике поле" не з'явиться у самих США
Адже, "рівноправне" існування купки "вічно голодних конкурентів", готових відкусити у "світового гегемона" шматок пожирніше у БУДЬ-ЯКИЙ момент часу, більш небезпечне, ніж попередній світовий устрій, коли таких конкурентів не існувало апріорі. А їх поява та розвиток (зростання) до загрозливих для США розмірів та форматів - строго контролювалось...
Бо в "сухому підрахунку" це потребуватиме від американських еліт БІЛЬШИХ "інвестицій" (в самому широкму сенсі цього терміну) й на протязі БІЛЬШОГО ПЕРІОДУ ЧАСУ, ніж такий-сякий "міжнародний правопорядок" з ними на чолі...
Образно кажучи, коли Євразія, Океанія та Остазія, кінець кінцем, сформуються... то буде вже "пізно пити боржомі", бо світовий гегемон відвалиться. Більше того, саме його існування може бути поставлене під великий знак запитання...
Американскьим ізоляціоністам краще ЗАРАЗ порахувати, що дешевше, а що дорожче... у довгостроковій перспективі.
