Огляд
Сьогодні ми повертаємося до формату «коротко з різних напрямків»
1. На Куп'янському напрямку, судячи з усього, командування 6-ї загальновійськової армії (ЗВА) противника продовжує свої спроби отримати оперативний плацдарм на північ від Куп'янська. Поки що виходить те у нього насилу. Противнику вдалося "нафорсувати" аж чотири тактичні плацдарми через річку Оскіл силами 69-ї мотострілецької дивізії (мсд), а також низкою приданих частин та підрозділів, проте суттєво розвинути свій успіх все одно не вдалося.
Передові підрозділи противника, в цьому сенсі, намагаються обійти населений пункт Кам'янка з північного сходу та південного заходу, маючи в цьому районі відповідні тактичні плацдарми на річці Оскіл.
Щось подібне відбувається й на головному плацдармі, в районі селища Дворічна та селища Новомлинськ. Ворог намагається атакувати вздовж річки, на північ, а також у напрямку населеного пункту Кіндрашівка, ведучи запеклі бої за Дворічну та Западне.
Але через те, що діяти йому на плацдармах доводиться виключно піхотою, всі ці спроби поки що виливаються в малоефективні лобові атаки та штурми з великими втратами.
Зрозуміло, що 69-та мсд не зможе атакувати "нескінченно довго" на напрямках, що розходяться, тому що в такому випадку, штурмові підрозділи, які діють "за річкою", мають неприємну тенденцію до вичерпання. Особливо, якщо їх постійно «гнати безперервно вперед». Тому, швидше за все, командування противника, найближчим часом, намагатиметься сконцентруватися свої зусилля "за річкою" на 1-2-х ключових для нього напрямках. Ймовірно, одне з них буде – вздовж річки.
На південь від міста 1-ша танкова армія (ТА) противника також продовжує спроби розширити горловину свого прориву до річки, пробуючи наступати вздовж східного берега, у північному та південному напрямках силами 2-ї мсд, намагаючись таким чином захопити Колесниківку та Загризове. Безрезультатно.
Далі на південь низка підрозділів 4-ї танкової дивізії (тд), за активної підтримки 27-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) намагається просуватися на досить широкому фронті у напрямку Борова, періодично проводячи атаки з рубежу Лозова – Першотравневе. Поки що - з тим же результатом, що і в смузі 2-ї мсд.
Таким чином, щодо Куп'янського напрямку варто відзначити дві особливості:
- 6-та ЗВА та 1-ша ТА противника явно діють на своїх суміжних флангах, відповідно до якогось вірогідного задуму\плану проведення "Куп'янської наступальної операції", який, ймовірно, передбачає їхню тісну взаємодію. Разом з тим, на даний момент 1-ша ТА все ж зосереджує свої основні зусилля в південному секторі своєї смуги (тобто в напрямку Борової). Швидше за все, це пов'язано з тим, що ще не настав слушний момент для повної її «синхронізації» з діями 6-ї ЗВА із захоплення Куп'янська (діючи на цьому напрямку лише частиною своїх сил, 6-та ЗВА, на даний момент, лише намагається створити плацдарм потрібного їй розміру на північ від міста).
- Більш того, швидше за все, найближчим часом увага командування угруповання військ (УВ) «Запад», до складу якого входить 1-а ТА, швидше за все, сконцентрується на Лиманському напрямку, де частинам і з'єднанням 20-ї ЗВА і частково 25-ї ЗВА вдалося досягти відчутних тактичних успіхів. Відповідно, поповнення і резерви, які надходять в розпорядження УВ «Запад», швидше за все, будуть направлені, в першу чергу, в смуги 20-ї ЗВА і 25-ї ЗВА. Тим більше це актуально, якщо вороже командування готує якусь наступальну операцію у рамках весняно-літньої кампанії 2025 року проти Слов'янсько-Краматорської агломерації (остання велика агломерація Донбасу, яка залишається під контролем України).
2. На Лиманському напрямку успіх противника, досягнутий ним протягом останнього тижня, хоч і не виходить за межі визначення "тактичний", цілком можна вважати досить значним.
20-та ЗВА противника, що діє у складі двох своїх повнокровних "штатних" мотострілецьких дивізій (3-тя та 144-та мсд), за цей період зуміла не лише об'єднати плацдарми обох дивізій на річці Чорний Жеребець, а й досягти значного просування своїх передових підрозділів на наступних напрямках:
- Іванівка – Нове
- Іванівка – Зелена Долина
За 10 діб ворогу (144-а мсд) вдалося вклинитися в оборону ЗСУ на цих напрямках на понад 7 км у бік Нове, дійшовши до околиць села Катеринівка, на північний схід від Нового та просунувшись на 4 км до села Зелена Долина. Однак спроби противника зробити те ж саме в смузі наступу 3-ї мсд, в напрямку Греківки, в північній частині його плацдарму, поки що не увінчалися подібним результатом.
Судячи з усього, такий успіх ворога став можливим завдяки кільком факторам:
- Командування 144-ї мсд противника, після кількох акцентованих, але невдалих спроб просунутися по "найбільш логічному" в оперативно-тактичному сенсі напрямку Іванівка - Колодязі, у бік Дробишево, змінило напрямок докладання основних своїх зусиль, змістивши їх на північ. Що, вочевидь, було дещо несподіваним для українського командування.
- Очевидно, у цьому сенсі також проблемним видається й стан боєздатності частин та з'єднань Збройних Сил України, які наразі обороняються на Лиманському напрямку. Я вже зустрічав повідомлення у відкритих джерелах про те, що вони "досвідчені та вмотивовані, але давно не отримували підкріплень" і у зв'язку з цим «відчувають значну нестачу у своєму бойовому складі». Цілком можливо, що за рахунок цього противнику вдалося створити значну перевагу в силах і засобах на цих напрямках.
Як на мене, у зв'язку з усім вищезазначеним, можливо допустити, що на Лиманському напрямку командування противника тимчасово відмовилося від наступу, по суті, на сам Лиман, і вирішило замість цього тимчасово сприяти просуванню 3-ї мсд саме силами сусідньої 144-ї мсд, обійшовши з півдня та південного заходу наші підрозділи, що обороняються в районі населеного пункту Греківка та на південь від нього. А також повністю витіснити наші війська зі східного берега річки.
Це виглядає ще більш ймовірним, якщо врахувати той факт, що на протилежному березі Чорного Жеребця активізувалися і передові штурмові підрозділи 25-ї ЗВА противника, які атакували в напрямку Терни - Ямполівка, з півночі на південь, вздовж річки, а також намагалися атакувати Ямполівку з південного сходу, очевидно, прагнучи перерізати дорогу між нею і Торським. У цих атаках вже беруть участь підрозділи 31-го та 37-го мотострілецьких полків (мсп) зі складу 67-ї мсд 25-ї ЗВА, очевидно, за підтримки підрозділів 19-го тп цієї ж дивізії (можливо, до «активізації» на південь від Ямполівки також готуються і передові підрозділи 164-ї омсбр тієї ж армії).
У разі, якщо ворогу вдасться зайняти рубіж Ямполівка-Торське, це дуже різко і дуже відчутно ускладнить для українських військ оборону району Серебрянського лісництва.
3. На Торецькому напрямку передові підрозділи зі складу 150-ї мотострілецької дивізії 8-ї ЗВА (за підтримки 132-ї омсбр, зі складу 51-ї ЗВА) атакували на південь від міста на таких напрямках:
- Новоселівка – Олександропіль
- Нью-Йорк – Пантелеймонівка
І, вочевидь, їм вдалося зайняти село Пантелеймонівка, а також "зачепитися" за Олександропіль. За чотири дні наступальних боїв ворогу вдалося вклинитися в оборону ЗСУ на цих напрямках на 2 км.
Сенс цих дій зрозумілий. Перед початком цілком ймовірного наступу противника на Костянтинівку з південного сходу та південного заходу він прагне "відрізати" виступ, який залишається під контролем ЗСУ на південний захід від Торецька, в районі Стара Миколаївка – Суха Балка – Олександропіль – Калинове.
Проблема для противника полягає лише в тому, що для цього, очевидно, йому потрібно буде ввести у бій додаткові частини та підрозділи зі складу 150-ї мсд 8-ї ЗВА, що розгорнута у смузі 51-ї ЗВА й які явно першочергово призначалися не для цього, а для «прориву» на Костянтинівку, після того як бригади 51-ї ЗВА прорвуть оборону Збройних Сил України на північний захід від Торецька.
Але, якщо противнику зовсім не вдасться відрізати цей "виступ" ДО початку цієї операції, то цілком можливо, що йому доведеться переглянути весь свій план (план) прориву до Костянтинівки. Особливо з точки зору складу та обсягу сил і засобів, задіяних у цій справі.
4. І на завершення кілька інформацій про ситуацію на ряді інших напрямків.
- На Новопавлівському напрямку (колишній Кураховський), у смузі наступу 90-ї тд, противник продовжує активно атакувати у напрямках Надіївка – Котлярівка, а також Срібне – Троїцьке, намагаючись обійти позиції передових підрозділів Збройних Сил України, в районі хутора Преображенка, з півдня та півночі. І, судячи з усього, йому вдалося частково витіснити з них українські підрозділи, хоча значного прогресу на самих цих напрямках йому поки що досягти не вдалося.
- На півдні штурмовим підрозділам 110-ї та 114-ї омсбр зі складу 51-ї ЗВА (ймовірно за сприяння 36-ї омсбр, з 29-ї ОА) противника вдалося прорватися зі сходу до села Розлив, на південь від Константинополя та закріпитися там, що дуже суттєво ускладнює оборону Збройних Сил України в самому Константинополі. Очевидно, не зумівши досягти успіху на північ від річки Вовча, в районі Андріївки, вороже командування змістило основні свої зусилля на південь від неї. У зв'язку з цим цілком можливо, що найближчим часом вороже командування розпочне серію атакуючих/штурмових дій у напрямку Роздольне – Одрадне або Роздольне – Багатир, із залученням 57-ї омсбр зі складу 5-ї ЗВА.
- На Великомихайлівському напрямку (колишній Времіївський) передові частини 127-ї мсд противника, зі складу його 5-ї ЗВА, а також частини 36-ї ЗВА разом із приданими 40-ю та 336-ю обр МП продовжують інтенсивні спроби прориву на північ вздовж річки Мокрі Яли, у районі села Комар.
Поки що противнику не вдалося повністю зайняти фланговий і тому ключовий, у цьому відношенні, район – Шевченко – Бурлацьке – Привільне – Вільне Поле, однак, інтенсивно атакуючи на північ, йому, очевидно, вдалося таки підійти зі сходу (з боку Дніпроенергії) до села Веселе, хоча його атаки з боку Бурлацького на тому ж напрямку, ймовірно, були невдалими. Противник на цьому напрямку, очевидно, намагається підтримувати високу інтенсивність своїх атакуючих/штурмових дій, проте особливого результату, у вигляді збільшення темпів свого просування, йому не вдається досягти. Вони продовжують бути мінімальними, а часом – нульовими...
Інформація до відома...
У лютому у російські федерації "вихід" сталевого прокату (основний первинний продукт для воєнного виробництва), впав у річному вимірі зразу на 8%...
