Оскільки я вже більше року трохи цікавлюсь станом галузі безпілотників, тому що раніше цікавився авіабудуванням (до повномасштабної мене інколи називали піарником авіабудування). І просто хочу нагадати.
Більшість команд виробників безпілотників починали з гаражів і виробляли по декілька дронів в міс, які в них вигрібали волонтери.
Не набагато краща була ситуація у великих виробників. Великим виробником в Україні вважались ті, хто робили 10-20 дронів в міс. Хоча були такі великі виробники, які виробляли всього 5-6 недешевих літаків (десь 20 тис дол).
Звичайно, поступово кожен з цих виробників почали нарощувати виробництво, бо зростав попит зі сторони волонтерів. Плюс в січні 2023 держава нарешті звернула увагу на галузь і виділила аж 20 млрд грн на закупівлю дронів.
Ну і звичайно це привело до того, що виробники з 1-2 коптерів на місяць почали виробляти 100-200 в міс. Ось вам і зростання в 100 разів.
Звичайно це дуже круто, але тут потрібно не забувати, що це виробництво не покриває реальних потреб. Чув різні цифри. Зараз реальна на потреба складає 30-40 тис дронів в міс. В той час як виробництво + імпорт складає до 5 тис (це моя особиста оцінка і повірте, що реальної статистики цього ринку нема ні в кого).
І якщо виробництво досягне 30 тис, то потім виявиться що й цього об’єму недостатньо. Короче, потреби колосальні. Плюс ворог нас сильно випереджає і робить на порядок більше ніж ми.
І тут треба ще розуміти, що волонтерські замовлення не дозволяють створити безперебійне виробництво. В минулому місяці зібрали гроші, перечислили виробнику, він на них закупив комплектуючі, почекав поки доставлять і тільки в наступному місяці зробив певну кількість. І тому він може за місяць виробити 200 безпілотників, але якщо порахувати повний цикл разом з невиробничими нюансами, то там вийде 2-3 міс. В той же час, у ворога може бути постійний потік замовлень, що дозволяє йому кожного місяця випускати великі партії дронів щомісяця.
Ну і знову ж. Якщо виробник збільшив виробництво в 100 разів за минулий рік, то це не значить що за цей рік буде таке ж зростання. Тому що при зростанні масштабів, зростають потреби в додаткових виробничих потужностях, кадрах, зростає необхідність в оборотних коштах. Навіть при роботі з постачальниками це вже зовсім інший рівень взаємодії. Бо постачальнику скоріш за все теж буде треба планувати своє виробництво і тому треба підписувати довготермінові контракти, узгоджувати умови поставок та фінансування.
Взагалі, світова статистика каже, що через саме на етапі зростання, дуже багато бізнесів банкрутують, бо не можуть справитись з ростом. І багато виробників не бажають масштабуватись, бо розуміють ці проблеми.
Тому я дуже скептично відношусь до новин де розказують про наші успіхи з нульовою заслугою держави. Бо як казав американський діяч Бернард Барух: Ви не можете купити військовий флот так само як каву чи яблука в магазинів. На це потрібен час. І це вимагає організації.
А в нас з організацією все дуже погано.
