Буквально вчора хтось спитав моє бачення ситуації в Казахстані, а сьогодні прийшла цікава новина. Утім, про неї пізніше. Зараз от про що.
Зізнаюся, що знавець Казахстану з мене такий собі. Тому не вдаватиму з себе чергового "експерта по Казахстану", а орієнтуватимуся на те, що про це повідомляють свідки та люди обізнані в ситуації.
Попри сучасний фасад цієї держави, насправді вона досі керується складними територіальними та племінними стосунками і хто у ці дні не чув про Старший, Середній та Молодший жузи.
Зізнаюся, що вважав, буцімто за "революцією" у Казахстані стримлять роги одного відомого "всехпереігриватєля". Проте, здається помилявся. Ніякої "революції" у Казахстані - в тому сенсі, як ми, українці її розуміємо, немає. Є війна за владу всередині Старшого жузу - не вникатимемо у складну ієрархію племен та родів в цьому об'єднанні.
Схоже, нинішній президент Казахстану Токаєв, дочекавшись, коли старий Назарбаєв ослабне, здійснив внутрішній переворот, відсторонивши його клан від влади. Але щось пішло не так. Бо є ще племінники Назарбаєва, які контролювали силові структури.
Найцікавіше те, що Токаєв, як кажуть, орієнтований прозахідно, а його противники близькі до радикального ісламізму й орієнтуються відповідно. Це не означає, що перший є ангелом, а племінники - демонами, усі там гарні. Проте ці розбіжності лише додають перцю у битві за владу, яку клан Назарбаєва просто так віддавати не хоче.
Підтримка клану Назарбаєва - це гірські та передгірські сільські райони. Тут найбільш ісламізоване населення, переважно сільське. Саме звідти походять міцні хлопці, яких - по офіційним відомостям - лише до Алма-Ати увійшло 20 тисяч і які становлять основу сил що протистоять Токаєву.
Решта жузів, а також північні регіони країни, де багато - скажемо так - "російськомовного" населення участі у внутрішньоклановому протистоянні поки не беруть (початкові, сплановані Токаєвим протести не рахуємо) поки що участі у міжкланових "розбірках" не беруть, але якщо пожежа розростатиметься - вони визначаться і далеко не усі стануть на бік Токаєва.
Дехто із захопленням розповідає про те, як поліція розбігається перед протестантами й кидає спорядження та зброю. Але як стверджують люди обізнані - саме силовики передали людям племінників не лише зброю, але навіть і бронетехніку.
Виявилося, що у цій ситуації Токаєву ні на кого спертися й він змушений був закликати Путінаа ввести. І той ввів. Навіть всупереч статуту ОДКБ, який забороняє втручатися у внутрішні справи держав-учасниць.
Іронія долі в тому, що для Москви, схоже, усе це стало величезним і не дуже приємним сюрпризом. Ситуацією, яка в шахах називається цугцвангом. Токаєв не дуже зручний за своїми поглядами - освічений тиран, орієнтований на британських, голландських та данських інвесторів. Але й племінники - ще гірше через небезпеку виникнення ісламської держави, яка має з РФ кордон у шість тисяч кілометрів. Раніше Казахстан прикривав "животик" путінської імперії від ісламістів, а може сам стати небезпекою.
Таким чином, якщо в Казахстані війна кланів переросте у війну громадянську, Токаєв може стати для Кремля таким собі Наджибуллою, а Казахстан - другим Афганістаном. Грошей на зброю там вистачить. Не знаю, наскільки дотичні путінські спецслужби до того, що сталося, але якщо мають стосунок - то це практично постріл собі в ногу.
А що Україна? Для України все може скластися вдало. Якщо Москва там загрузне. Можливо вона також використає момент переключення на Казахстан аби вийти з глухого кута на Донбасі та у Холодній війні з Заходом. Але то не точно й розслаблятися не можна.
Тепер обіцяна новина: кілька годин тому протестанти заявили про створення збройного угруповання "Фронт визволення Казахстану", який заявив про початок "боротьби з ОДКБ та "тиранією й брехнею влади". В мережі вже є його звернення. Поки не відомо, якою із сторін його створено, але навряд чи тим, хто запросив російські війська. В Алма-Аті не припиняються перестрілки. В Шимкенті натовпу роздають зброю.
