На росії продовжуються дивні речі. Інколи складається враження, що війна виконує ще одну свою місію й продовжує знімати маску за маскою, обгортку за обгорткою з того, що ще вчора здавалося єдиним цілим та називалося російська федерація.
Відбувається руйнація міфів, симулякрів, назовні виходять приховані речі.
Те, на що ми до війни не звертали увагу, зараз вилізло на поверхню звичайної руської людини й смердить на увесь світ.
Весь світ побачив брехню росії та її справжнє обличчя.
Вчорашні змодельовані соціологами й політологами «воїни світла», «красені руськіє богатирі», сьогодні — це опухлі чмобіки, що тягнуть з українських квартир ніколи раніше не бачене майно: унітази, мікрохвильовки, пральні машини.
«Руськіе богатирі» з картинно-еталонним, глянцевим обліко-морале, тягнуть з України усе, до чого змогли дотягнутися — навіть єнота з зоопарку вкрали – а ще ганьбляться на увесь світ своїм невіглаством, маргинальністю, невмінням користуватися звичайними побутовими гаджетами. Он скільки подиву викликав унітаз, бо ж в українців він кудись ото все діває, а в руській ізбе, без каналізації, ні, зберігає усе в собі.
Україна, як Фенікс, не тільки постає з попелу, а й ще висвітлює усі, що було приховано у тіні.
Дістає з людини її нутро, зриває маски, й світ вже бачить, що воно насправді отой руський мир та ота імперська велич.
Тільки тепер можна зрозуміти фразу улюбленця росії Олександра Пушкіна, правнука арапа Петра Великого, ефіопа, який не розмовляв російською — «здесь русский дух, здесь русью пахнет». Бо такий сморід стоїть від усього руського, від немитості, від вошей, від гнилих зубів, від сифілісу, від язика, який вже забуто на росії настільки, що навіть вчителі пишуть з помилками «здеся, согласицца, дамбас», від пафосу, від імперства, від православ’я, вже схожого на сатанізм.
Нагадаю, бо ж росіяни уникають згадувати біографію великого руського поета: Пушкін вів свій рід від карфагенського полководця Ганнібала, прадід Пушкіна по лінії матері, «арап Петра Великого» Абрам Ганнібал — ефіоп знатного роду, який підлітком потрапив до росії. Африканець отримав ім’я Петров Петро Петрович, але вважав за краще зватись Абрамом.
Можливо тому у путіна якась маніакальна залежність від Африки та він скеровує туди мільярди долярів з бюджету росії та огортає Африку ласкою.
А ось це багатовікове, найчесніше лермонтовське «прощай, немытая россия, страна рабов, страна господ». Руську класику треба вчити, щоб розуміти свого ворога, саме там настільки кристалізована правда про руських та росію, що перечитавши того ж Достоєвського, на якого так люблять посилатися путін та папа римський, знаходиш опис сучасного росіянина та сучасної росії, нерозвиненого гомо-еректикуса, людину прямоходячу, наповнену примітивними потребами: розважатися, випорожнюватися, їсти, вбивати.
Усі, усі без винятку руські поети та письменники писали, навіть коли, здавалося б оди «країні мрій», писали про справжню росію, немиту, рабську, злу, заздрісну, хамовиту, безглузду, жорстоку, яку неможливо привчити жити у цивілізованому світі, митися, голитися, дотримуватися законів цивілізації та людяності.
Достатньо згадати, що кокошнік, це засіб, щоб воші з голови не падали у їжу, а цар Петро, поїздивши Європою, примусово заставляв боярів митися та голитися.
Достатньо взяти будь який твір російських класиків, й потрапити на опис вбивств, релігійного фанатизму, ницості та маргінальної архаїчності руського люду, який прагне за будь яку ціль жорстокістю довести світу свою перевагу над іншими.
Кремль та росія тривалий час вкладалися в пропаганду, як красоти життя у росії, так й її величі й технологічно-економічно-військових можливостей.
Це важко зрозуміти, але росія вкладала у зовнішню пропаганду, яка створювала для світу картинку заможної, розвинутої технологічно, багатої країни, більше грошей, ніж у внутрішню пропаганду. Це каже про те, що «плебс схаває», тобто пересічному росіянину пропаганда майже не потрібна, бо він й так мешкає у світі брехні.
Красиві військові паради, й ось вам «друга армія світу», а те, що це одинична техніка, то вже не важливо.
Красиві рекламні ролики та біл-борди, й ось вам «заможна країна, де усі люди щасливі».
Взагалі-то, на росії дійсно усі люди щасливі, бо вони ніколи не бачили іншого життя. Більшість росіян живе у таких хрущобах, що класичні кіногерої «з під Бруклінського мосту» просто олігархи у порівнянні з росіянами.
Російські деревні не мають газу, інтернету, асфальту, водогіну та каналізації, як й більшість околиць районних центрів.
Навіть Якутія, місто алмазів, це просто срань-тьму-таракань, де норма випражнятися у відро та потім викидувати це на вулицю.
Зараз усе це бачить світ. Й дику антилюдяну пропаганду, й «розвиток», й «другу армію у світі», й «нано-технології», й багато іншого, на що раніше світ дивився через рожеві окуляри, які, до речі, йому наділа росія.
Ось війна й виконує свою дивну місію, зриваючи маски та руйнуючи міфи про велич росії.
ООН та інші міжнародні інституції не вірили України, коли ми заявляли про злочини, геноцид, окупацію. Не вірили, чи не хотіли вірити, чи просто робили вигляд, побоюючись «нано-технологій росіян», що рекламували «зірку смерті, космічні промені, які можуть руйнувати супутники НАТО»?
Кремль та росія дуже довго дурили світ, політиків, партнерів, своїх громадян, може тому усі злочини, які здійснила росія були безкарні, тобто залишені світом без уваги? Незручно було тягатися з «великою, багатою країною, де розвинені нанотехнології», багато нафти, газу, алмазів, зброї та дурних людей, які готові жити гірше свиней та помирати за таке життя.
Якщо чесно, якби не той факт, що це наші сусіди й нам просто геополітично та географічно немає куди подітися, то я б теж на місці політиків країни не стала зв’язуватися з дурниками зі зброєю у руках.
Й ось з росії впала остання маска доброчинності й перед світом постало Щось, хиже, з іклами по яким тече гній та отрута, дике, страшне, брехливе. Як жити поруч з цим? Що з ним робити? А може трошки почекати й воно само з собою щось зробить?
Перед світом постало питання, що буде з усіма нами — не тільки українцями, а з багатьма країнами, бо ж Україна, це ворота в Європу, — якщо випустити це зло зовні, якщо не покарати, якщо дати йому пристосуватися до реалій та час змінити маски. На цей час на росії вже почали відпрацювання зручного переходу від «путин в усьому винен» до «нова влада не несе відповідальності».
От про це й поговоримо. Що планують кухарі війни на росії?
Вони зараз теж в незвичному для них амплуа. Бо ж звикли бути у тіні, а зараз доводиться бути на сцені та займати свої місця, грати свої ролі.
Вчорашні тіньові ляльководи виходять не по волі своїй на світ божий й починають свою гру.
Вже очевидно, що на росії існує угруповування, яке достатньо сильне й організоване, що зможе повністю змінити політично-військовий вектор росії й замінити правлячі еліти росії, а можливо це вже зроблено. Я маю на увазі приватну кампанію «Вагнер» та її керівника евгена пригожина.
Бо досі не зрозуміло, роль путіна грає сам путін, але вже керований пригожиним, чи роль путіна грають актори групи «Вагнер», чи живий путин, чи ні, чи сам він приймає рішення чи дійсно залежний від «сильної руки» приватної військової кампанії «Вагнер».
До 2022 року пригожин все ж таки тримався у тіні, особливо у внутрішньому середовищі, тобто на росії. А ось закордонні «вояжі» пригожина були відомі політичним колам й складалося враження, що пригожин не випадково не ховає ні свої цілі, ні обличчя, ні армію перед очами Європи. Залякування чи заснування фундаменту «сильного лідера з яким слід сідати за стіл перемовин»?
Подивимося на «творчий» шлях володаря кремля, сірого кардиналу росії та кухаря війни: Євген Вікторович Пригожин народився 1 червня 1961 року у місті Ленінград.
Для внутрішнього споживача, це російський підприємець, олігарх, довірена особа президента росії путіна, керівник та власник російської групи компаній «Конкорд», герой росії, який не приймав участі в жодній війні, та герой так званих «республік» «лнр» та «днр», де були прийняті такі рішення, але сам володар «другої армії світу» до 2022 року ніколи не з’являвся.
Основне, на що потрібно звернути увагу, це на те, що пригожин, як власник групи «Конкорд» керує та є власником приватної армії, так званої «групи Вагнер», військової структури найманців, які не підпорядковуються міноборони росії та її силовим структурам, а виключно пригожину, хоча й отримують фінансування та військове забезпеченні від уряду росії.
Приватна армія в країні, яка не підпорядковується верховному головнокомандуючому, цікаво, так?
Ця приватна військова структура бере участь у всіх військових конфліктах, де тіньове керування «конфліктами» звісно ж у руках росії.
«Вагнеровці» засвітилися у війнах в Африці, Сирії, Україні та інших регіонах світу. Якщо кремль, як офіційна одиниця росії, заперечував участь росії та російських військових в участі у війнах, то ось «Вагнер» робив навмисно яскраві інформаційні операції, привертаючи увагу до себе, заробляючи бонуси, як політичні, так й військові. Здебільшого картинку перемог «Вагнера» давала пропаганда, створюючи образ непохитного російського солдата, який настільки крутий, що перемагає без втрат й поранень. Усі втрати по приватній групі «Вагнер» були засекречені та про них знало лише керівництво. З 2016 року призвище пригожина починає лунати вже серед великих політичних гравців, наприклад, США, де у 2016 та 2018 року було пряме втручання росії у вибори та згідно з розслідуванням Bellingcat, The Insider і Der Spiegel, операції по втручанню у вибори проводилися під керівництвом пригожина та «тісно пов’язані з Міністерством оборони росії та його розвідувальним відділом, ГРУ».
Так як компанія «Конкорд» пригожина займалася на росії організацією харчування вищих осіб держави, завдяки чому пригожин отримав у ЗМІ прізвисько «кухар путіна», то мала у «кухні» набір цікавих спецій для отруєння тих, хто набридав путіну чи заважав йому.
Видання «Діловий Петербург» у своєму «Рейтингу мільярдерів» у 2019 році поставило пригожина на 72-е місце, оцінивши його статки в 14,6 млрд рублів, але це лише одиночно відомі на росії статки та майно. Зарубіжні рахунки пригожина, як й путіна, зосереджено у європейських, африканських, швейцарських банках, банку Ватікану та інших, то є таємницею для пересічного росіянина, який дуже любить, коли їх сильний лідер їздить на одному велосипедові усе життя.
Пригожин здобув популярність як творець «ботоферм», які захопили та впливають на увесь сегмент соціальних мереж світу. Це одне з найкращих його страшних творінь, колись стане темою топ-розслідування та топ-досліджень, особливо у соціологів, як фактор масового впливу та керування суспільством, у політологів, як фактор політичної боротьби за виборця та у психологів, як фактор масового психологічного впливу та створення симулякротивної реальності за хвилини.
З 2016 року кухар путіна знаходиться під санкціями США, з 2020 — під санкціями Євросоюзу і Великобританії, з 2022 — Австралії, Канади та Японії. У липні 2022 року Держдепартаментом США було оголошено нагороду в 10 млн доларів за інформацію про кухаря путіна та його кухню, а саме ботоферми у зв’язку з втручанням у політичні та виборчі процеси в США.
Цікава особистість, як на мене.
Дивно й інше, як біля такого сильного лідера, як путіна взагалі могла з’явитися така особа, як пригожин, що затьмарила самого лідера та фактично керує росією.
Взагалі це дуже цікава річ, створення приватної армії, яка керується виключно її фінансистом, не упорядковується мінобороні, фсб, силовим структурам та навіть верховному головнокомандуючому.
На що здатна ця армія, що звикла працювати по людям за гроші, вбивати за гроші, насолоджуватися вбивствами, отримуючи за це гроші?
Для чого вона у середині росії? Кого буде захищати, наприклад, під час перевороту чи під час бунтів рабів, чи бунтів олігархів?
Наскільки має силу ця приватна армія та її «настоящий палковнік» пригожин?
Щоб відповісти на це питання, треба дивитися на дві сторони цієї вагнеровської монети.
Перша, це застосування армії для внутрішнього споживання, тобто для охорони кремля, колективного «путіна» чи влади від бунтарів. Наприклад, вбивство Немцова на росії, Політковської, отруєння Літвиненко.
Друга, це зовнішнє застосування, тобто пересування світом для утворення терактів та заворушень.
Той факт, що вперше за російсько-українську війну пригожин особисто в цьому році відвідував російські колонії з метою вербування ув’язнених у приватну військову групу «Вагнер» для участі у війні з Україною та отримав «героя лнр» та «героя днр», каже про те, що мильна бульбашка «красивий здоровенний» теж лопнула.
Армія пригожина не впоралась зі своїми завданнями в Україні, бо тут не було під рукою пропагандистів, які б знімали підготовлені сюжети про перемоги «вагнерівців», а це нанесло шкоду по репутації «кухаря путіна» та поставило під загрозу його вплив чи щось інше, про що ми ще не знаємо.
Однак, про владу, яку отримав пригожин заговорило оточення путіна та вже повідомило йому про свої побоювання щодо того, що отримавши таку владу, пригожин фактично є керуючим росією: фінанси, руки у бюджеті росії, своя армія, телебачення, ЗМІ, ботоферми.
На росії вже розуміють, що маючи таку силу та вплив одним помахом руки, пригожин може запустити у дію неймовірний маховик по створенню, як культа особистості й ворога народу з того ж самого путіна чи з будь якої людини, яку незлюбить кухар путіна.
Інформаційна мережа росії, як ЗМІ, так й соціальний простір повністю контрольована групою «Конкорд».
У руках кухаря путіна усі харчові потоки, які йдуть до столу будь якого чиновника. Його сили, влади та грошей (але на росії зазвичай все роблять страхом) достатньо, щоб завтра кожна кухарка, з персоналу будь якого чиновника росії, насипала отрути усій родині чи комусь окремо.
Влади «кухаря путіна» достатньо, щоб створили на росії будь яку інформаційну провокацію, бунт, керувати будь якими процесами у суспільстві. Достатньо йому запустити «розслідування» по кількості загиблих на війні, чи збагачення путіна та його міністрів за рахунок знищення громадян росії чи звинуватити путіна у знищенні росії, тобто створити умови для бунтів, недовіри та навіть повстання, перевиборів, виправдання приходу до влади військової хунти вагнера…
Будь який хаос за ваші гроші, так працює кухня війни.
Фактично росія керується пригожиним, бо, як кажуть, путін йому всебічно довіряє (чи може пригожин створює таку картинку для росіян, не знаю).
Однак, російсько-українська війна зрушила цілі пласти та зірвала маски з усіх гравців, стає видно, хто є лялькою, а хто гравцем. Тому пригожин відкрито почав грати у керманича кремля. Його сила відкрито пропагандується, захоплює інформаційний простір, створює симулякр «простий парень з народу, добрий олігарх, який проти злих олігархів», все, що любить споживати російський споживач.
Це злякало інших ляльок чи гравців. Тому проти такого зростання впливу та влади пригожина на росії почало виступати багато людей, особливо людей з грошима. Бо ж вони знають, кого у разі приходи до влади криміналу з приватною армією розкуркулять та розстріляють, бо зміна влади, це зміна й зерна у годівниці й тих, кого годує ця сама годівниця.
Бій між російськми свинями за місце біля годівниці вже почався. Пригожин разом з кадировим – теж «герой лнр та днр» — зараз займаються чистками генералітету путіна, користуючись поразками на фронті (до речі, поразка на фронті дуже вигідна пригожину, який може це розіграти, як козир для знищення путіна чи його військового блоку), знищують генералів та особистих ворогів.
Днями пригожин написав ще одну заяву на губернатора Санкт-Петербурга Олександра Бєглова до департаменту контррозвідки фсб і до генпрокуратури рф – звинувачення банальні — за статтею 275 КК рф (Державна зрада ).
РосЗМІ розібрали цю новину, як гарячі пиріжки, ще б пак, гарний пригожин б’ється з поганими розкрадачами бюджету.
Підозрюю, що між губернатором Петербурга і засновником ПВК «Вагнера» є давній політично-фінансовий конфлікт. А ще вважаю, що це війна компроматів. Бо ж обидва, як й путін, вийшли з одного клану. Думаю, що компромату там одне на одного вагон й рефрижератор.
Санкт-петербургський чиновник-олігарх, звісно ж накрав, нарід в цьому не має сумніву, а ось гарний пригожин чесно заробив, то чесний пригожин дбає про родіну-мать й захищає її інтереси, а поганий олігарх краде, та ще й на війні…
Під таку кальку скоро на росії закатають в асфальт усіх, хто має грошенята, мав змоги «доїти» державний бюджет чи бюджет області, міста та району.
То судячи по усьому, кухар путіна, він же кухар війни, заварює на росії нову кашу. Це означає, що владі путіна скоро прийде кінець й пригожин за цей час має знищити усіх, хто знає його минуле, має на нього компромат та зачистити крило вірних путінців.
Той факт, що на разі вони діють разом з кадировим, каже про дійсну ціль, цих «героїв республік» — захоплення влади та організація військового терору. Населенню росії байдуже, хто їх буде посилати на убій: путін, шойгу, кадиров чи пригожин. Як й байдуже на те, хто буде сидіти у кремлю й грати роль мачо «мочить всех в сортире». На військові дії це не вплине, війна буде йти, як йде, масове знищення росіян, це збереження влади кремля, бо поки нарід гине во славу росії, бо боїться умовних ворогів, він не буде питатися де їжа, гроші та робота.
Приватна армія завжди виконає наказ по знищенню будь яких бунтарів, як й виконає наказ по знищенню будь якого «поганого чиновника, що розкрадає бюджет». Нарід буде славити будь кого, пригожина чи кадрова, аби розстріли та відбирання майна у поганих олігархів проходило публічно.
На росії пригожиним створено усе підґрунтя для спокійної зміни влади «король умер — да здравствует король». Тому й тремтять ті, хто мав змогу годуватися усі ці роки з путінської годівнички, бо відчувають себе свинками, яких гарно відгодували та скоро поведуть на заклання.
Дивна річ, але зараз той час, коли усі події на росії лише пришвидшують її кінець.
Пригожино-кадировське управляння все ж таке змусить суб’єкти федерації ставити питання про вихід з неї. А ось тут у пригожина пшик, сили, щоб стримати народну волю, він не має. Його армія, це армія бандюків, які можуть тільки займатися рекетом, хай й на державному рівні. Те, що «вагнер» вербує росіян по тюрмах, вже вказує на слабість приватної армії, недостатність ресурсу, як на масштабні дії. Однак, це підтверджує той факт, що участь «вагнерівців» у російсько-українській війні, здебільшого для створення картинки «великої сили», а на разі йде формування сили внутрішнього споживання, тобто керованих терористично-бандитських угруповувань, що будуть тероризувати росіян у самій росії.
Якщо ви пильно подивитесь на цей театр одного кухаря, то він вам здасться дуже знайомим.
Олігарх коломойський свого часу теж мав вплив на майже усі ЗМІ України, створив ботоферми й керовано-оплачуємо богемну блогерню та почав створювати за ширмою патріотизму й боротьби з окупантами свою приватну армію, озброюючи її за «свої» ( вкрадені у Приватбанку та вкладників гроші), яка на час вже бойових дій не підкорювалась ні верховному головнокомандуючому ні жодній силовій структурі України, створюючи по Україні інформаційні «штурми», вбиваючи рейтинг політиків та журналістів, плодячи фейки та симулякри, маніпулятивно керуючи суспільством, він мав намір стати «пригожиним України». То чи не за однією режисурою ставилися ці сцени? Я ось думаю, яке чудо нас тоді врятувало, щоб не стати росією-2.
Тому дуже уважно слідкую за цікавою руською кухнею з кухарем пригожиним у головній ролі.
Поки немає сумніву, що росіянам на декілька десятків років будуть подавати у якості головної страви репу та брукву у рамках імпортозаміщення та популяризації іконно руського блюда.
Репу репой репай! – головна теза пригожинської кухні для простого російського наріда.
Не буду сперечатися, як й з тим, що війна російських олігархів прискорить занепад та розпад росії та політичне чи фізичне знищення путіна, ну й більшості росіян.
