Ввечері 23 червня північнокавказький регіон Дагестан сколихнула серія терористичних атак. Бойовики відкрили вогонь у синагозі в Дербенті, вбили православного священника, а також напали на єврейські та християнські молитовні будинки в найбільшому місті Дагестану, Махачкалі. Ці жорстокі злочини забрали життя щонайменше 15 осіб, включаючи співробітників поліції.
Реакція Кремля на ці терористичні атаки була, як і слід було очікувати, жорстко конспіративною. Був поширений наратив про те, що “зовнішні сили” сприяють розпалюванню міжетнічної та релігійної ворожнечі всередині росії. Депутат Державної Думи Дагестану Абдулхакім Гаджієв прямо звинуватив Україну і розвідувальні служби НАТО у скоєнні нападу, йдеться у матеріалі The Telegraph.
Ці змови були цілком передбачуваними, але відволікали увагу від головного винуватця: жорстокої війни путіна проти України. Він позиціонує себе як рішучого лідера у боротьбі із загрозою ісламського тероризму. Цей наратив лежить в основі путінської спадщини з наведення порядку в росії після хвилі організованої злочинності перехідної епохи 1990-х років і сепаратистських воєн.
Війна в Україні зруйнувала ілюзію безпеки в росії. Жага путіна до тоталітарного контролю відволікла ФСБ від виконання контртерористичних завдань і знизила її ефективність як органу безпеки. Коли російські війська увійшли в Україну в лютому 2022 року, ФСБ зайнялася створенням “фільтраційних таборів” для перевірки на лояльність українців на окупованих територіях. Після принизливих поразок росії в Харкові та Херсоні наприкінці 2022 року путін доручив ФСБ посилити репресії проти іноземних розвідок і зрадників.
“Відмова ФСБ від відповідальності збіглася в часі із загостренням невдоволення в регіонах росії, де проживають етнічні меншини, що перебувають у несприятливому становищі. Дагестан є однією з найгірших жертв нерівномірного тягаря війни в Україні. Станом на початок травня 2022 року Дагестан мав найвищий рівень втрат серед усіх російських регіонів. Незалежні розслідування показали, що загинуло щонайменше 130 дагестанців. До квітня 2023 року ця цифра зросла щонайменше до 806, а сім’ї дагестанців, які загинули на полі бою, намагалися домогтися від Кремля компенсації”, — зазначає автор публікації.
