Бо відносно недорого. І при цьому ворогу непросто запобігти важким збиткам і для моралі й управління, і для матеріального забезпечення.
Так, наприклад, ліквідували командира 41-ї бригади ракетних кораблів ЧФ РФ — судячи з вирваного днища біля автомобіля й відірваних ніг, використали досить потужний вибуховий пристрій.
До бригади входять МРК «Самум» і «Вишній Волочок» — вони і блокували українські порти, і завдавали ударів.
І не просто по портовій інфраструктурі, а по зерносховищах і перевалці, по об'єктах в Одесі. Судячи з усього, офіцери бригади планували й інші атаки.
Буває ж так, що хочеш воювати зі світом за допомогою голоду й страху, а потім помираєш через передозування металу в організмі?
Або свіжий приклад: начальник колонії в Оленівці Сергій Євсюков загинув у центрі Донецька, бо його підірвали у власному джипі.
Нагадаю, в Оленівці загинули 53 наших полонених. Це була, по суті, масова позасудова страта, плюс організація тортур і знущань з багатьох сотень інших бійців у полоні.
І ось нагорода знайшла героя та його дружину, поліцейську «республіки».
Крім того, ГУР раніше виклало відео, як диверсанти під Москвою підпалюють вертоліт Мі-24 у ніч із 9 на 10 листопада.
Це аеродром Клін-5, там базується 92-а експериментальна ескадрилья інструкторів, де займаються передачею напрацьованого досвіду пілотам.
На борту була пускова установка некерованих ракет — тобто, це не просто “небіжчик” з-під паркану, а робоча конячка.
Це не перший борт, який знищили (на відео полум'я охопило і двигун, і кабіну) за допомогою диверсантів. Але незалежно від ступеня пошкоджень (залили під час гасіння, потрібно перевірити двигун та електроніку після пожежі) — у цій війні машина брати участь уже не буде. До того ж ще влітку спалили Мі-8 у Саратові, а на аеродромі Томіліно дістали Мі-28 та К-226.
Чому з росіянами трапляються всі ці проблеми: то вийшов з ладу котел у Підмосков'ї на містотворчому підприємстві; то згорів вертоліт — і в гарній компанії, на багато мільйонів доларів; то подавився на пробіжці колишній командир підводного човна?
Тому що війну, яку затіяли, РФ не тягне.
Урізання виплат пораненим, пропозиція Набіуліної друкувати грошову масу, обмеження експорту палива за кордон — конкретні й точні дзвіночки.
Але Кремлю здається, що можна ще трохи потерпіти, ще трохи атакувати на “Жигулях”, побомбити нам виробництво електрики та тепла, і якось щось складеться на переговорах.
Можна буде сидіти перетравлювати Мелітополь та Маріуполь, як до того перетравили Донецьк та Луганськ.
Але ж ні. Так не буде.Будуть дрони в Сирії, спеціалісти в Африці, горітимуть на роботі колишні начальники колоній і гинутимуть конструктори, які модернізували старі ще совкові протикорабельні ракети для ударів по містах.
Доведеться ще посидіти під санкціями і трохи горіти на роботі у “Крузаку”.
Бо наша пролита кров — це не вода.
Тому не вийде заховатись “у доміку”, а коли помре Путін звинуватити у всьому тільки його.
Доведеться сплатити рахунок на касі сповна. Це знаємо ми і знаєте ви.
