1. Не знаю, чи всі вже зрозуміли, але Буча стала таким самим знаковим моментом, як Боїнг на першому етапі війни. І перехід до значно суворіших санкцій, і підняття рівня військової допомоги Україні, і міжнародний трибунал стали питаннями вирішеними.
Хоча, звичайно, формулювання Байдена «надати Україні стільки зброї, скільки потрібно, щоб вона могла себе захистити» мені подобається значно менше, ніж «… скільки потрібно для перемоги».
2. Наші видатні переговорники запевняють нас, що в питаннях територіальної цілісності поступок не буде, що вони взагалі не обговорюються, а залишені аж на зустріч двох президентів (звучить як повна маячня, але так твердять Арахамії-Подоляки).
Водночас, сумовитий мерин Лавров твердить, що позиція української делегації із цього питання стала «більш конструктивною». І ця версія видається мені набагато переконливішою.
Вам не здається що нас тупо найобують?
