Вирішив трохи доповнити, згадавши те, про що видання промовчало...
Отже, САУ «Богдана»:
шлях від затравленої медійно розробки до символу української артилерії
САУ «Богдана» — це перша українська самохідна артилерійська установка калібру 155 мм, розроблена відповідно до стандартів НАТО.
Її створення розпочалося у 2016 році за ініціативи президента Петра Порошенка на Краматорському заводі важкого верстатобудування. Важливою особливістю стало освоєння виробництва нарізного ствола з української сталі — раніше в Україні такого не робили.
Перший прототип був представлений публічно 24 серпня 2018 року на параді до Дня Незалежності України.
Але з приходом до влади Володимира Зеленського фінансування проєкту було припинено, і розробка фактично заморожена.
Також у ці роки звучала публічна критика «Богдани» — з боку частини військових блогерів та оглядачів, які ставили під сумнів її бойову ефективність та перспективи серійного виробництва.
З початком повномасштабного вторгнення мацковії ситуація докорінно змінилася.
Єдиний на той момент зразок «Богдани» був евакуйований з Києва та успішно застосований під час операції зі звільнення острова Зміїний. Цей успіх став поштовхом до відновлення та масштабування виробництва САУ.
З 2023 року виробництво «Богдани» значно зросло: з шести одиниць на місяць до понад 20 у 2025 році. Понад 85% комплектуючих виготовляються в Україні, і очікується, що до кінця 2025 року цей показник зросте до 95%. Це свідчить про високий рівень локалізації та зростаючу незалежність від іноземних постачальників.
Таким чином, САУ «Богдана» пройшла шлях від забутої й знеціненої командою Зеленського розробки до одного з ключових елементів української артилерії, демонструючи ефективність та надійність у бойових умовах.
Одне з багатьох аналогічних питань:
чи сунув би носа ворог, якби ми в 2021 році виробляли 20 Богдан на місяць в додачу до Нептунів, Громів, Стугн та багато чого іншого, що точно би виробляли, якби президентом був Порошенко?
▪️
Очевидно, що і тяготи промисловості були набагато меншими.
А на сьогодні маємо таку аналітику:
• Прямі збитки промисловості від війни – 15 млрд доларів.
• Пошкоджено або зруйновано активи майже 500 підприємств.
• Фатально постраждала металургія: втрачено 3 гіганти (Азовсталь, ім. Ілліча, Авдіївський коксохім).
• Війна спричинила деіндустріалізацію України: частка переробної промисловості тепер 8% ВВП, а частка добувної впала до 12%.
• Лише завдяки морському коридору експорт металу зріс на 49%, хімії на 10%, харчів на 15%.
• Торік 27% великих та середніх підприємств отримали збитків на 112 млрд грн.
• 61% промислових підприємства скаржаться на нестачу кадрів унаслідок мобілізації та еміграції.
• 46% усієї промислової продукції – імпортні.
• 84% машинобудування – імпортне.
• 77% усієї хімії – імпортна.
• У легкій промисловості рівень імпортозалежності 78%.
• У Світовому Рейтингу Індустріальної Конкурентоспроможності до війни Україна була 69, зараз 82.
