Отже, Харковський напрямок - наші війська поступово (відносно швидко) просуваються вперед. У росіян легка істерика, бо небезпідставно вважають таке просування ризиком для свого ізюмського угруповання.
Ізюм - бої, просування нема з обох боків.
Попасна-Лисичанск - противнику вдалося трохи просунутися вперед, але загрози оточення наших військ поки немає.
Маріуполь - без коментарів.
Запоріжжя, Херсон - без суттєвих змін.
Що можна констатувати зараз.
Після отримання по щщам біля Києва противник перейшов на програму мінімум, розконсервувавши проект "Новоросія" і тепер працює в цьому напрямку. Мета - Донецька+Луганська область повністю, плюс частина Запорізької та Херсонської, в межах стабільного коридору на Крим.
Якщо якийсь ідіот вважає, що якщо їм віддати ці території, то війна закінчиться - для того маю погані новини: війна або не закінчиться зовсім, або перейде в режим короткої паузи з ще більш кривавим продовженням.
Тому повторюю, що кожен, хто вважає нашою перемогою будь-який варіант, окрім повернення наших земель в межах 1991 року, або ідіот, або зрадник.
Розширення території України можливо (хоча чи треба воно?), зменшення - неприпустимо.
Ні, інших варіантів немає і бути не може.
Сподіваюся, що це розуміє наша влада, коли думає про переговори з ворогом.
