Катерина Ющенко — математик зі світовим ім’ям, засновниця наукової школи теоретичного програмування в Україні й СРСР — народилася в Чигирині, у сім’ї шкільного вчителя та дочки лісника. У 1937 році її батька, вихідця з Підмосков’я, корінного росіянина на прізвище Рвачов, заарештували як українського націоналіста за те, що він водив своїх учнів на екскурсії по місцях козацької бойової слави. У цей час Катерина навчалася на першому курсі фізико-математичного факультету Київського університету, і буквально наступного дня її повідомили, що вона виключена. Удома на неї чекав новий удар — було заарештовано матір. Із всієї сім’ї залишився лише десятирічний брат Катерини Володимир (у майбутньому — академік НАН України, який жив і працював у Харкові). Продовжити освіту їй удалося лише далеко від дому — в Узбецькому державному університеті.
Під час Другої світової війни вона одночасно з навчанням працювала на військовому заводі та на шахтах Ангренського вугільного басейну, опанувавши небезпечну професію підривника-запальника. Після повернення в Україну була викладачем фізики і математики в сільській школі. При цьому Катерина не полишала мрії про справжню наукову працю.
У перші повоєнні роки у Львові було відкрито філію Інституту математики НАН України, і Катерина стала працівником відділу теорії ймовірностей. Тут вона успішно захистила кандидатську дисертацію, якій дав високу оцінку знаменитий учений — академік Колмогоров. У тому ж році відділ теорії ймовірностей було переведено зі Львова до Києва. А незадовго до того, в 1948—1951 роках, у Києві було створено першу в континентальній Європі електронно-обчислювальну машину. Її творця С. О. Лебедева незабаром перевели до Москви, а його лабораторію разом з ЕОМ передали Інституту математики. І робота з першим вітчизняним комп’ютером полягла на плечі Катерини Ющенко та її найближчих співробітників.
Спочатку це були найпростіші програми для розв’язання прикладних завдань. Але незабаром з’ясувалося, що можливості ЕОМ можна значно розширити, якщо використовувати універсальну мову програмування більш високого рівня. Саме її й створили в 1955 році Катерина Ющенко і Володимир Королюк. Вона одержала назву Адресна мова і згодом використовувала в усіх вітчизняних комп’ютерах першого покоління — «Днепр», «Киев», «Урал» і «Минск». Створення Адресної мови і в наші дні вважається найбільшим науковим проривом, який набагато випередив появу таких відомих мов програмування, як Фортран (1957 p.), Кобол (1958 р.) і Алгол (1960 p.).
Після того як було організовано інститут кібернетики, котрий очолив Василь Глушков, Катерина Ющенко стала його провідним співробітником. Тут вона пропрацювала чотири десятиліття, стала членом-кореспондентом НАН України, заслуженим діячем науки, лауреатом премії Ради Міністрів СРСР, двічі була удостоєна Державної премії України і престижної премії імені В. М. Глушкова. Створена нею наукова школа теоретичного програмування здобула заслужене визнання в усьому світі.
