Видатний український актор і режисер народився в місті Самборі, в бідній акторській сім’ї. Навчався в Тернопільській гімназії, у Віденському та Львівському університетах. Уже в роки навчання Курбас мріяв працювати в Наддніпрянській Україні, в уславленому театрі М. Садовського, відомому високою театральною культурою. У 1916 році мрія Курбаса здійснилася — його було прийнято до театру Садовського, однак свій акторський талант він незабаром приніс у жертву режисурі. Курбас створює студію молодих акторів, на основі якої влітку 1917 року виник «Молодий театр». За два роки вся світова драматургічна класика залунала зі сцени українською мовою.
У 1922 році Курбас засновує в Києві театр-студію «Березіль». Його вистави стають дедалі більш політизованими та гострими, іноді суто агітаційними. «Березіль» київського періоду не був звичайним театром, а скоріше «фабрикою» з виробництва акторів, нових форм і ідей. У період розквіту театр Курбаса налічував шість акторських студій, близько 400 акторів і працівників, режисерську лабораторію, музей театру і десять комітетів, що опікувалися творчими проблемами. Кожна зі студій працювала в різних жанрах театрального мистецтва, видавався журнал «Барикади театру». Тут заявили про себе такі видатні актори, як А. Бучма, М. Крушельницький, Н. Ужвій, Й. Гірняк, В. Чистякова, І. Марьяненко та інші. Курбас не боявся експериментувати і звертався до новітніх течій європейського мистецтва.
Навесні 1926 року театру довелося переїхати до Харкова, який на той час був столицею України. У Харкові Курбас знайшов вірних соратників і однодумців — драматурга М. Куліша і художника В. Меллера. Політичний театр почав перетворюватися на філософський. Вистави за п’єсами Куліша «Народний Малахій» (1928 р.) і «Мина Мазайло» (1929 р.) стали приводом для всеукраїнської літературної дискусії, за якою посліду вал о втручання властей, які заборонили ставити наступну п’єсу найвидатнішого українського драматурга 20 століття. Театр і його режисера обвинуватили в «перекручуванні радянської дійсності» та «буржуазному націоналізмі».
Ще одна прем’єра все ж таки відбулася: в 1933 році було допущено на сцену драму Куліша «Маклена Граса». Спектакль ішов під наглядом чекістів і був одразу заборонений. Курбаса змістили з посади керівника театру і незабаром заарештували. Видатний режисер отримав п’ять років виправно-трудових таборів. За рік до його виходу на волю відбувся ще один суд, який присудив Леся Курбаса до розстрілу.
Сьогодні ми знаємо ім’я того, хто привів цей вирок у виконання в урочищі Сандормох у Карелії. Такий собі капітан НКВС Матвеев пустив револьверну кулю в потилицю реформаторові українського театру. Разом із Курбасом було страчено ще більше тисячі ув’язнених, а сама страта присвячена 20-й річниці жовтневого більшовицького перевороту.
