Головний отаман військ УHP, останній голова Директорії, талановитий публіцист і державний діяч Симон Петлюра був нащадком стародавнього козацького і священицького роду. Народився він у передмісті Полтави, навчався в Полтавській духовній семінарії, але був виключений за «революційно-національні настрої». У 1900 році став членом РУП. Під загрозою арешту восени 1902 року виїхав з України на Кубань, де працював учителем і архівістом. Із 1906 року Петлюра редагував у Петербурзі партійну газету «Вільна Україна», потім до 1908 року був співредактором соціал-демократичного журналу «Слово» у Києві, а пізніше — редактором російськомовного журналу «Украинская жизнь», що виходив у Москві.
У роки революції став одним із провідних діячів національно-демократичного руху, членом Центральної Ради, генеральним секретарем військових справ, але в грудні 1917 року, на знак протесту проти симпатій В. Винниченка до більшовиків, подав у відставку. У лютому 1918 року Петлюра, талановитий організатор, сформував Гайдамацький Кіш Слобідської України і взяв активну участь у придушенні більшовицького повстання в Києві. У період гетьманства Скоропадського був заарештований.
З в’язниці Петлюра вийшов у ході повстання проти режиму Скоропадського і відразу ж був обраний до складу Директорії, обійнявши пост Головного отамана армії У HP. А з лютого 1919 року став головою Директорії і здобув величезні, майже диктаторські повноваження. Його головним завданням стало формування боєздатної української армії, що могла врятувати країну. Однак сил в України до цього часу майже не залишалося — вона була виснажена роками війни, анархії та внутрішніх розбратів. Вихід Петлюра вбачав у пошуках надійного союзника проти більшовицької Росії. У квітні 1920 року було підписано Варшавський договір між Польщею та Україною, але було вже запізно. Українському уряду довелося залишити країну.
З осені 1924 року Симон Петлюра оселився в Парижі, а 25 травня 1926 року анархіст С.-Ш. Шварцбанд здійснив на нього замах, у результаті якого Петлюра загинув. Сучасні дослідники вважають, що за цим убивством стояли органи НКВС більшовицької Росії.
Симон Петлюра похований на цвинтарі Монпарнас у Парижі.
