...АЛЕ ЦЬОМУ ВЖЕ СКОРО ПРИЙДЕ КІНЕЦЬ
Проясню ситуацію. Як відомо, наш Мінфін розміщує облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), за якими із держбюджету треба платити високі відсотки. У поточному 2024 році на борги з держбюджету (тобто за рахунок коштів платників податків) треба витратити 606,5 млрд грн, зокрема, по внутрішнім – 421,6 млрд грн! А основними покупцями ОВДП виступають банки, отже, вони й збирають левову частку цих відсотків собі в кишеню.
Так, ОВДП зараз, навіть в умовах війни, дають дуже хорошу відсоткову прибутковість на нашому борговому ринку (жодне виробництво в Україні такої прибутковості не дасть). Ось тільки де нам, платникам податків, брати гроші на обслуговування постійно зростаючих боргів за досить високої інфляції? Але ж розмістити держоблігації - це означає взяти податок з громадян в майбутньому, а інфляція - це податок з громадян в сьогоденні.
Одна річ, якби відсоткові ставки по ОВДП знижувалися і були б меншими за рівень інфляції. Але вони останніми роками піднімалися дуже сильно. Відомо, що відсотки прибутковості за ОВДП тяжіють до ключової ставки НБУ. По суті висока ставка Нацбанку витягує з нашого держбюджету млрд гривень на користь банків. І тому банки в Україні за минулий 2023 рік заробили 130,5 млрд грн, свідчать дані НБУ. А реальний сектор української економіки – у збитках, зокрема, у нас не працюють 56% держпідприємств.
Механізм ОВДП загалом непоганий, але цим механізмом треба правильно користуватися, тобто з метою розвитку реальної економіки України, зокрема, підприємств ВПК, а не для того, щоб забезпечувати колосальні доходи банків.
Але гроші для нашого реального сектора дуже потрібні. А що реально ми бачимо? Виходить, за фактом ми живемо у якійсь дивній фінансовій парадигмі. І так довго це продовжуватися не може. Особливо в умовах війни фінансова система України, зокрема, банки мають більше працювати на відновлення нашої економіки, а не на себе.
