За останні 2 роки ми матимемо вже п`ятого міністра (та в. о.) охорони здоров`я, включно з Супрун; третього міністра інфраструктури; п'ятого міністра економіки.
Це лише верхівка айсбергу, бо заступники міністрів та начальники управлінь узагалі міняються з калейдоскопічною швидкістю - журналісти не встигають їхні прізвища запам`ятовувати, а вони самі - в якій шухляді столу у них зберігається пляшка, а в якій - склянка.
Хтось може наївно радіти цьому, мовляв, шукають найкращих: не впорався - до побачення. Насправді нічого доброго в цьому немає. Це лише свідчення абсолютного хаосу у державному апараті та лютій гризні поміж різноманітними групами впливу за просування на посади "своїх".
Треба усвідомлювати, що у таких умовах про керованість країною не йдеться. І про реформи теж. Там не до того. Там усе спрямоване на виживання у тих диких джунглях, які виросли за ці 2 роки. Суцільний хаос.
Особисто я два роки тому попереджав, що так і буде. Будь-яка людина, що трохи знається на історії, скаже, що слабкого, некомпетентного, лінивого, неосвіченого, з низьким інтелектуальним рівнем царя (короля, хана, князя, імператора, шаха) одразу оточує натовп шахраїв та злодіїв, які починають рвати країну на шматки.
Як приклад може навести "дочь петрову" - тупу неосвічену розбещену імператрицю всеросійську Єлизавету І, яка державними справами практично не займалася, віддавши їх на відкуп двом угрупованням злодіїв. Одне очолював лейб-медик Лесток, а інше - віце-канцлер Бестужев-Рюмін.
І той, і той були продажні до мозку кісток; і той, і той грабували країну люто і нещадно. І той, і той просували на державні посади власних холуїв. Тільки один був агентом французького уряду, а інший за грубезне "баблище" працював на Австрію.
До слова: якщо хтось у випадку з останніми звільненнями міністрів почне зловтішатися й згадувати байку дідуся Криладзе "А ви, друзья, как ни садитесь..."; або анекдот про бордель і ліжка - скажу так: радіти тут нема чому. Бо це наша країна і нам в ній жити. Лише дуже нерозумні особи можуть підтримувати принцип "чим гірше, тим краще".
P.S.
"Народ, який забув або не знає власного минулого, не має майбутнього" - казав мудрий Платон. Наш народ, на жаль, і забув, і не знає. Ні про Єлизавету І, ні про Миколу ІІ, ні про Юрка Хмельниченка, ні про Петра І, ні про Людовика XIII. Тому два роки тому народ у відповідь на попередження тих, кого чомусь називають "порохоботами" кричав "Хуженебудєт", "Хотьпаржом", "Лішбинєпорошенко".
