Як раніше не буде.
Без перебільшення йде вітчизняна війна, в яку залучений практично кожен українець.
- Ми воюємо на фронті
– Ми волонтеримо
- Ми фінансуємо армію, волонтерів
- Ми укомплектовуємо цілі підрозділи всім необхідним
- Дістаємо дрони, нічники
- Допомагаємо нужденним
- І сплачуємо податки. З того, що залишилося
Ми втратили бізнеси, будинки, рідних.
Ми отримали зруйновану економіку.
До 24 лютого ми все ще жили в УРСР.
Ми не цінували свободу, незалежність, сильну економіку, які отримали у 1991 році
Ми їх не виборили.
На нас впала нова система, до якої ми не були готові. Ми не були готові до нових можливостей та відповідальності за майбутнє.
Ми не мали візії та стратегії, але мали потужну економіку та багаті надра
Хто був швидше скористався цим і відпилив шматок держави. Через приватизацію, через бандитизм, через контроль держави
У нас діяв суспільний договір, де держава вдавала, що дбала про народ, а народ, вдавав, що сплачував податки. Усі всі знали, але заплющували очі.
Ми не мали спільного бачення майбутнього України, не було стратегії. Ми не розуміли, хто друзі, хто вороги.
Держапарат за звичкою ще з Радянського союзу сприймав все, що ворушиться своїм ресурсом. Нас доїли, вимагали корупційну ренту і казали, що нам робити.
Ми, громадяни, відповідно сприймали державу ворогом.
Війна все проміняла. Сьогодні ми всі разом боремося за нашу свободу та наше майбутнє.
Ми обов'язково переможемо у війні із Росією.
Але нам треба перемогти внутрішнього ворога.
Вже сьогодні держава (держапарат) потирає руки від того, як використовуватиме мільярди доларів із фондів відновлення України.
Вже сьогодні нам влада говорить про підвищення податків та націоналізацію нашого майна, якщо йому буде потрібно.
Влада відчуває силу і досі не усвідомлює, що центр сили зміститься.
Сотні тисяч українців воюють не за держапарат. Вони воюють за своє майбутнє та майбутнє своїх дітей у квітучій Україні.
Повернувшись з війни, більше не буде терпіння до корупції та безглуздості існування багатьох держорганів.
Не буде терпимості до непрофесіоналізму та хамства.
Не буде терпимості до розпилу та кумівства.
Єдиний шлях уникнути внутрішньої війни – створення проекту Нової України вже сьогодні.
Стратегії Країни, яка має стати на найближчі десятиліття економічною зіркою Європи в умовах загрози, що зберігається.
Це повне перезавантаження держави, починаючи зі стратегії, і продовжиться:
- Новим суспільним договором та Конституцією
- Новим місцем України на європейській та світовій економічній карті
- перезавантаження всього держапарату
- Оновлення функцій держорганів
- Цифровізації та мінімізації держави
- Оновленням державних кадрів
- новою податковою системою, де податок – не данина, а плата за держсервіс
- встановлення справедливого правосуддя
Новий суспільний договір, на відміну від старого, - це договір між усіма українцями. Де ми всі разом будуємо, розвиваємо наш спільний будинок – Україну.
А держава – це наймана інфраструктура, де є конкуренція ідей та лідерства.
Державі вже сьогодні важливо це зрозуміти. Стара Україна закінчилася, розпочинається Нова історія Нової України!
Читайте, поширюйте, якщо згодні!
