Сьогодні ховають нашого побратима, який загинув три дні тому.
Вчора загинули ще двоє бійців.
Втомленим і сліпим не до цього.
Вище броні і нижче шолому
Смерть прилетіла, курва.
Хлопчику, завтра поїдеш до мами -
Ти вже своє зробив.
Бачиш, вони втомилися вдома
Жити в режимі "турбо".
Позакривали вікна і брами,
Щоб ти їх не журив.
Файна машина під колір шипшини
Має важливі справи.
Твій обережний останній автобус
Ріже, немов таксі.
Справи блошині штурмують вершини -
Кожний бо має право.
Ставлять тавро тобі замість жалоби –
«Був не такий, як всі».
Втомлені та сліпі.
Втомлені, бо сліпі.
Втомлені, зломлені, просто озлоблені,
Ходять, ховають очі.
Розпач і тугу ганяють по колу,
Начебто вітер пил.
Вип'ють своє вино, скажуть - пороблено,
Скажуть, що вже не хочуть.
Скажуть, що це їм не по приколу,
Тобто - бракує сил.
З бордів повії дарують надії,
В телику - бруд і блазні.
Втомлені люди тягають у нори
Гроші та ніштяки.
Заткнуті вуха, опущені вії -
Вперті і непролазні
Горе в байдужості тоне як в морі,
Бо вже давно такі.
Втомлені та сліпі.
Втомлені, бо сліпі.
Вище броні і нижче шолому -
Спільне ти взяв на себе.
Просто вони проспали цей постріл,
Нібито не по них.
Сходячи в небо, пробачиш їх втому,
Бо все зробив, як треба.
Янголом зверху прикриєш всіх поспіль –
Втомлених та сліпих.
Втомлені та сліпі.
Втомлені, бо сліпі.
