Ну, дочекалися. Схоже частина порохоботів всерйоз похворіла на Стокгольмський синдром. Вчора мені в один день трапилися 5 чи 6 текстів того змісту, що треба негайно міняти ставлення до прибічників ЗЕ, бо «не можеш вбити – полюби» і «президента Зеленського вибрали всі, і ті хто за, і ті хто був проти – перші повірили, другі не зуміли переконати».
Факт – показовий. Висловлю своє ставлення до питання.
З чим я можу погодитися – агресія з боку прибічників дядька Петра часто надмірна і немотивована. Я згоден – бачити ворога у своєму співгромадянині лише за те що він підтримує іншого кандидата (при тому що всі ми за Незалежну Україну) – це зайве. Це з одного боку, непродуктивно – проявом агресії ви людину відштовхнете а не долучите. З іншого боку агресія, вже вибачте, прояв власної слабкості і непевності в своїх переконаннях.
Нагадувати опонентам про їхній неправильний вибір – шлях мертвий. Особливість українців – ми всі дуже не любимо визнавати свої помилки. Саме тому я обираю іншу позицію: більшість шанувальників ЗЕ це люди обдурені пропагандою Москви і политичних противників Порошенка всередині України. Обдурити цих людей їм було не важко через інші особливості українців, але про це – нижче.
Я категорично не сприймаю ідею «та чого з ними говорити – Майданом їх!» Майдану і будь-якому збройному протистоянню (а іншого в наших умовах не вийде) всередині України стоячи аплодуватиме Москва. Знаєте, чому гетьманців і петлюрівців не могли помирити навіть на еміграції через 50 років? Тому що між ними лежала кров, пролита під час протигетьманського путчу. Нині між прибічниками ЗЕ і порохоботами крові нема. Тож достукатися до опонентів – можна.
Так опонентів треба переконувати. І так – президент Зеленський на владі перебувати мусить максимально довго – наскільки можливо. Його виборці мусять здобути щеплення від популізму таке, аби діяло ще років 15. Нам буде важко теж? Ніхто не казав що здобуття власної держави – справа легка. Пута Москви значно тісніші за просто танки на наших вулицях. Боротьба триватиме ще довго.
Проте. Я категорично не згоден брати на себе частку відповідальності за те що президентом України став Зеленський. Оці всі «Порошенко зробив все аби обрали ЗЕ» - звичайне лицемірство і спроба скинути з себе відповідальність за дії ЗЕвлади. Порошенко винний, що обрали ЗЕ? Шановні, а скажіть, в тому що частина козаків воювала на боці Петра І, винний виходить гетьман Мазепа – він же призначав всіх цих Полуботків та Галаганів? В тому, що німці обрали Гітлера й відтак у Холокості, виходить винні керівники Веймарської республіки, я нічого не переплутав? Безглуздість таких заяв – очевидна.
Протистояння порохоботів і шанувальників ЗЕ для мене це не просто протистояння кандидатів – це протистояння світоглядів. Шанувальник ЗЕ це люмпен, жлоб та інфантильний ідеаліст, разом з ватником що долучився до кампанії. З ватою все зрозуміло. А от з особами в яких Порошенко не вирішив за них, у їхній країні, всі їхні проблеми, та з тими в кого Порошенко поганий тому що він не чарівник, у мене компромісів бути не може як таке. Ми живемо в принципово різних світах. В моєму світі відповідальний громадянин сам облаштовує свій добробут, видає конкурентоздатний продукт, створює робочі місця і тим зміцнює державу. В їхньому – їм винні всі, а вони нікому й нічого. В моєму світі є розуміння, що не можна цілу низку сторін людського життя поміняти за рік – чимало процесів тривають десятиріччями. В їхньому – треба все і зразу. Якщо не Порошенко – я шукатиму нового ефективного менеджера здатного керувати великим бізнесом і міністерством, з чіткими досягненнями за спиною. Вони – шукатимуть нового месію, який забезпечить їм молочні ріки і кисільні береги «по щучому велінню».
Я готовий говорити з тими, хто здатен поділяти оці мої переконання. Я знаю, що таких людей чимало. А хто ні… Неможливий компроміс між трударем і неробою. Компроміс між професором і алкоголіком створить лише двох алкоголіків. Я не збираюся брати відповідальність за їхній вибір. Я цю владу – не обирав.
