Одного разу в 1995 році кремезний чоловік середнього віку серед білого дня пограбував у Піттсбургу два банки. На ньому не було маски або будь-якого іншого маскування, і він посміхався, дивлячись в камери відеонагляду, перед тим як зайти у приміщення банків. Проти ночі поліція затримала ошелешеного злочинця Вілера Макартура. Коли йому продемонстрували відеозаписи з камер, Вілер був вельми збентежений.
«Але ж на мені був сік?!», — бурмотів він.
Мабуть, Вілер вважав, що нанесення лимонного соку на тіло робить його невидимим для камер відеозапису. Адже лимонний сік використовують для невидимого чорнила, тому, за логікою Вілера, поки він не перебуває поряд з джерелом тепла, він має бути людиною-невидимкою.
Поліція виснувала, що Вілер не з'їхав з глузду і не знаходився під дією наркотичних речовин — просто він перебував в глибокій омані.
Власне ця історія спонукала Девіда Даннінга з Корнеллського університета і його аспіранта Джастіна Крюгера разібратися в тому, а що ж це було.
Вони розмірковували, що переважна більшість людей позитивно оцінюють свої здібності у різних соціальних і інтелектуальних сферах, але деякі мають схильність помилково їх завищувати.
Саме ця ілюзія впевненості сьогодні відома як «ефект Даннінга-Крюгера» і описує когнітивне викривлення завищеної самооцінки.
Проблема полягає в тому, що, коли люди некомпетентні, вони не тільки роблять неправильні висновки, але й окрім цього, позбавлені можливості усвідомити свої помилки.
Завдяки «ефекту Даннінга-Крюгера», в дещо спрощеному і менш науковому вигляді але зрозуміліше, ми тепер знаємо: неможливо довести довбодятлу, що він довбодятел, бо він довбодятел.
Врешті решт, як говорив Конфуцій, «Істинне знання — це знання про невігластво».
▪️▪️▪️
Чому невігласи можуть бути успішнішими?
Уявіть собі водія, який мчить дорогою, порушуючи правила, ігноруючи сигнали світлофора та обганяючи на небезпечних ділянках. На запитання про те, як він оцінює своє водіння, він з упевненістю відповість:
«Я відмінний водій!».
Це яскравий приклад ефекту Даннінга-Крюгера (або ефект профана), когнітивного упередження, яке змушує людей з низьким рівнем кваліфікації переоцінювати свої здібності. Його можна сформулювати так: «Люди, які мають низький рівень кваліфікації, роблять помилкові висновки та приймають невдалі рішення, але не здатні усвідомлювати свої помилки через свій низький рівень кваліфікації».
Чим нижчий рівень компетенції – тим вища впевненість у собі.
Нерозуміння скоєних помилок призводить до переконаності у власній правоті, а отже, підвищення впевненості у своїх рішеннях і в собі, а також усвідомлення своєї переваги.
Таким чином ефект Даннінга-Крюгера є психологічним парадоксом, з яким ми часто стикаємося в житті:
менш компетентні люди вважають себе професіоналами, а більш компетентні схильні сумніватися в собі і своїх здібностях.
Відправною точкою своїх досліджень Даннінг і Крюгер назвали знамениті висловлювання Чарльза Дарвіна:
«Невігластво частіше породжує впевненість, ніж знання»
і Бертрана Рассела:
«Одна з неприємних властивостей нашого часу полягає в тому, що ті, хто відчуває впевненість, дурні, а ті, хто має хоч якусь уяву та розуміння, сповнені сумнівів і нерішучості».
Як же уникнути цих пасток?
• Практикуйте смирення: Ніколи не припиняйте вчитися та визнавайте, що завжди є щось нове, що можна дізнатися.
• Будьте відкритими до різних точок зору: Слухайте уважно те, що говорять інші, навіть якщо Ви з ними не згодні.
• Приймайте критику з вдячністю: Використовуйте її як можливість для зростання та вдосконалення.
• Не бійтеся помилятися: Помилки – це природна частина процесу навчання.
• Співпрацюйте з іншими: Обмін знаннями та ідеями з іншими людьми може допомогти Вам розширити свій кругозір та уникнути упередженості.
Пам’ятаючи про ці поради, люди з знаннями можуть використовувати свої навички та досвід на благо, а не ставати жертвами власної упередженості.
