Знаєте, я далеко не кожного дня критикую. Зрозуміло, що є за що, більше того, після війни вони мають піти під суд. Но...
Но коли Люся верзе відверту маячню, розраховану на слабкорозумних - гальма відпускаються. То вже вибачте. Не подобається - відписуйтеся. У мене вже не так багато вакансій на френдів. Не критикувати хірурга під час операції, який щось не те відрізає - це, вибачте, нонсенс. Це хтось там, у них вигадав.
Вони, виявляється, знали про напад, але приховували це від народу. Щоб народ не ломанувся тікати й не запрудив дороги, через що не можна було б рухати військові колони. Не пройшла б в райони оборони оборона, панімаєш... Отоді - каже Люся - ми б і програли.
Люди! Чілавєкі! Спитайте у цього дятла, а що, дороги не було забито вже з ранку 24 лютого? Мою доньку фірма разом з іншими співробітниками евакуювала з Києва саме 24 лютого й вони діставалися автобусом до Івано-Франківської області майже три(!) доби - середня швидкість просування 11 км /год. Де були військові колони у перші дні? Напрошується відома рима.
В усі часи і народи, знаючи що от-от почнеться війна, влада евакуює цивільне населення. Без паніки, цілеспрямовано: здрасті, збирайте речі, пункт збору там-то через стільки-то годин, взяти з собою те, те і те. На потяг, у автобус (організованою колоною, у супроводі поліції) і - до заздалегідь визначених місць перебування. Один потяг - від 1500 до 2000 людей і їх можна запускати через півгодини. Один автобус від 30 до 50.
Хтось їх визначив - ці місця? Повторюю питання: хтось визначив місця перебування біженців? Розгорнув прийомні пункти у школах, лікарнях, студентських гуртожитках, санаторіях, інших придатних приміщеннях? Де наметові містечка з обігрівом, медпунктами, їдальнями, пральнями, місцями зарядки сотових телефонів і вайфаєм? Що заважало їх тихенько підготувати? Теж паніки боялися?
Чому не вивезли хоча б дітей? Знаєте, як це робилося в Англії у 1940 році під загрозою бомбардувань? Здрасті, збирайте дитину. О такій-то годині вона має бути на вокзалі. Вже визначено родини у провінції, які їх приймуть. На шию - бірку з Прізвищем-ім`ям, адресою постійного проживання та контактами батьків. Вперед.
З Донецька та Луганська рашисти почали вивозити "мирянк" більш ніж за тиждень до вторгнення. І нічого - просуванню "оборони" не заважали. У нас було принаймні три(!) потужні автомобільні напрями та два залізничних! Залізниця у нас, слава Богу, двоколійна, і евакуаційні потяги, що рухалися б на Захід ніяк не спинили б військові ешелони, що рухалися на Схід. Питання в тому, що жодного руху на Схід військових ешелонів не спостерігалося. Так само, як і колон дорогами.
Я не знаю, на кого розраховано цю маячню Люсі. На тих, у кого в голові "намазка" замість "Мови. Віри. Армії"? Хто плутає люстрацію з полюцією? Доводилося й таких зустрічати. Скажіть прямо: ми не вірили. Не вірили американській розвідці. І британській. І навіть особистий таємний візит директора ЦРУ, який привіз детальний план рашистів з напрямками ударів, включно з Гостомелем не переконав. Бо один "найвеличніший" вірив агенту ФСБ з позивним "Козир", що той все "порішав". Він і зараз йому вірить.
Скажіть: простіть зсран...в, біс поплутав. Свого часу навіть Сталін визнав свою дурість. Але щоб таке зробити, треба "козирів" у відбій скинути. Але тоді король голим виявиться, бо сам правити не здатен - лише з бомажки читати на камеру та слухатися "козирів".
