Зеленський (той самий хронічний НАТО-скептик) і справді второпав, які бенефіти, в тому числі, особисті електоральні, йому обіцяє приєднання до оборонного блоку. А ось із Столтенбергом я промахнувся. Виявилося, він поквапився анонсувати свій «екстраважливий» виступ лише для того, аби заспокоїти європейців (та й московитів), що ніхто ще Україну нікуди не приймає й захисної парасольки не дає.
Мене, як завжди підвела переоцінка розумових здібностей моїх «клієнтів». Я й уявити собі не міг, що наш придурок не використає надсприятливої ситуації й не домовиться про прискорений вступ до Організації. Ще менше я міг уявити, що він анонсує цю заяву без погодження з людьми, котрі приймають такі рішення, і поставить їх у абсолютно ідіотське становище.
Якщо комусь здається, що лідери західних держав мріють мати в союзниках по оборонному блоку (заради захисту яких необхідно вступати у війну) таких несистемних, неврівноважених, непрогнозованих суб‘єктів, він дуже слабо розуміє західний політикум. Абсолютно не виключаю, що сьогодні ми стали далі від членства в НАТО, ніж були досі.
Принаймні, доки країну очолює Зеленський
