Народ обирає адекватну владу, влада створює професійні і сильні інституції, забезпечує їх належне і незалежне функціонування. Чиновники отримують адекватну зарплату (до 4-5 середніх зарплат в Україні), просувають реформи і, у разі їх успіху, після звільнення отримують посади в приватному чи громадському секторі вже з ринковими зарплатами, як визнані особистості з великими досягенннями.
Суспільство задоволене розвитком держави, а в сильних і здібних людей є стимул подаватися на роботу в державний сектор заради підвищення капіталізації власного імені, а не статків.
На виборах конкурують прогресивні ідеї і бачення, як зробити краще, а не прокльони, ненависть і торгівля безнадійною надією.
Що маємо ми?
Перемагають на виборах з гаслами «ця влада краде, а ми красти не будемо», замість професійних кадрів призначають лояльних, але тупих, безуспішно намагаються створити видимість розслідування фейкових «злочинів попередників» (бо ж кричали про мільярдні зловживання, а знайти не можуть і на мільйони).
Суспільство зденервоване, бо замість змін бачить хаос і тотальну некомпетентність, на державну службу ніхто не хоче йти, бо замість дякую суцільні проблеми, відсутність професіоналів ще більше поглиблює хаос.
Цікаво, Зеленський розуміє, що призначення лояльних дурнів лише погіршує його ситуацію, найбільше говорять «все буде добре» ті, які насправді роблять погано, ручні і «на 100% свої» правохоронні органи приведуть саме його у в’язницю, вже зі статусом екс-Президента?
Чи йому про це забули сказати, а власна голова лишень для того, щоб «туди їсти»?
