Тої ночі через ма-а-аскву до Кремля мчав кортеж. Чорні, немов катафалки на шаленій швидкості, автівки с "самим", з помічниками "самого", з охороною "самого", з поварами "самого" і носієм чорного чемоданчику зі специфічним запахом "самого" промчали широкими порожніми проспектами в бік високих стін, за якими простим смертним ніколи не було чого робити. Допоки нахабні українські дрони не дісталися Кремля, шлях був відкритий.
В кабінеті з довжелезним білим столом, довжина якого здавалася нескінченною, настінний годинник помпезно пробив опівночі. Путін нервово вистукував пальцями по столу лезгінку.
- Не дзвонить?
Пєсков і Лавров, викликані цієї ночі в Кремль, розділити очікування "самого", одночасно похитали головами. Якщо Трамп дзвонитиме, слухавку спочатку підніме хтось із них, бо негоже "самому" її хапати - нащо показувати клятому капіталісту, що він настільки нетерпляче чекає на розмову?
Перший дзвінок пролунав через десять хвилин:
- Алє, пріємная? Я туда попал? У нас тут фабріка закрываєтся! "Глорія джинс". Уже уволілі 2000 чєловєк!! Это катастрофа!!! А-а-а!!! Ростовская область - всьо!!! Мы банкроты!!!!
Путін підскочив з крісла:
- Це Трамп?!!!
- Ні, це номером помилилися, - запевнив Лавров.
- Альо!!! Это Анапа!!! Мы тут всє тонєм!!! В мазутє!!! Пардон, продаєм все отелі, к нам нікто єхать нє хочет! Что дєлать??!
- Це Трамп?!! - на чолі путіна навіть з'явилася зморшка від напруги (ботокс не справився).
- Ні, це знову номером помилилися! Русскіє - такіє русскіє... - Запевнив Пєсков.
Третій дзвінок пролунав через годину:
- А мы рєшилі бананы тут выращівать!! - радісно прокричав у слухавку чийсь нетверезий голос. Лавров впізнав голову Асоціації субтропічного сільського хазяйства Андрія Платонова. Це Лавров йому подарував ті банани, що їх на шию повісили під час турне однією з країн третього світу, їх новим союзником, "прастігоспаді".
- Нащо банани? Які банани?
- Тєпліцу строім!! Сейчас і строім. До конца года своі бананы в рассії вырастім!!
- Проспись, Платонов! - пробурчав Лавров. - Це не Трамп, пане путін...
- Альо!! У нас за стєной гонят сосєді!! Что за бєзобразіє?!
- Хто? Що гонять?
- Самогонный аппарат у ніх, вот что! Гонят, как нє в сєбя! Вєсь под'єзд провоняли! А мы за путіна, єслі что! Так єму і пєрєдайтє!!
Пішли короткі гудки.
Пєсков задумався. Може їх сусід - Мєдвєдєв?..
- Альо, гараж!! Это Маріуполь на связі!! Гдє наші квартіры?! Мы тєпєрь бомжи!! Почєму мер города говоріт, что компєнсаціонноє жильє больше строіться нє будєт? Обєщаєт засєлєніє в пустующіє квартіры тєх, что он говоріт, "бєсхозныє"?? Да і то - только обєщаєт. А когда Україна побєдіт, хазаєва вєрнутся - нам куда???
- Це Трамп??!!
- Ні! - Лавров з Пєсковим самі нервують.
- Альо, поднімаєм цены на газ для насєлєнія!
- Хто це?
- Это із Газпрома бєспокоят. Надо поднімать. Дальше тянуть нєкуда. Будєм проводіть газіфікацію рєгіонов. Дєньгі нужны.
- Сахаров, ти? Яку ще газифікацію? Яких регіонів? Ніколи не проводили - і на тобі. Прибиральниці на зарплату не вистачає?
Путін стрепенувся з того кінця довжелезного стола:
- Це ВІН???!
- Ні, пане путін!
Лавров перейшов на шопіт у слухавку:
- Сахаров, завтра поговоримо.
- На 10% всєго! Поднять!!
- Завтра, сказав.
- С начала "сво" рост цен всєго на 37%! Это єщє не много!!..
А Трамп все не дзвонить та не дзвонить...
Не дзвонить та не дзвонить...
- Альо!! Мы тут масло купілі! Одна фільтрованная вода, а нє масло! Чєм нас кормят? Мы жє рассія!!
- Нє одна вода, а только 70% воды! Нє надо врать-то!! - путін в нервовій нетерплячці вихопив слухавку з рук переляканого Пєскова.
За вікном вже світлішало, і ранок приходив на заміну ночі. За броньованими вікнами завзято випорожнювалися голуби, і дивлячись на них, путін втомлено не випускав з рук ту нещасну слухавку, побоюючись відійти від неї хоч на хвилину.
Трамп все не дзвонив...
P.s. Всі дзвінки з російськими проблемами- реальні факти, взяті з російських новин. Так, у них все це стається. І "Глорія джинс", і вода в маслі, і все інше.
