Вчора та сьогодні трошки у шоці. Майже 10 років війни. За цей час суспільство б мало розуміти, що таке фейк, що таке інформаційна, психологічна, емфатична атака, що таке керування суспільством за допомогою емоцій. Вже мали б бути розроблені протоколи розпізнавання шейків, а, що головне, протоколи, як не потрапити у пастку емпатій, маніпуляцій та психологічного тиску, які, немов міни-пелюстки, розкидає в інформаційному просторі ворог.
Головне в цьому посилі «мало б», але на жаль, ми досі йдемо по шляху, який протоптав «мальчик в трусиках», якого розпинали, розпинали да не розіп’яли Нацгвардійці з Правосеками.
На жаль, нічого не змінилося. Дуже часто стрічка у ФБуці заповнена якимись маніпулятивними дописами, картинками накшалт «у цієї дівчинки сьогодні день народження, ніхто її не привітав», чи текст, якому вже 8 років, про «хлопці без свідомості лежать у лікарні». Інколи ти жахаєшся, що люди під час війни досі не вивчили правила інформаційної гігієни, а потім згадуєш, як люди йдуть подивитися, де стріляють й хто.
Ми повинні розуміти, що ворог – а це росія – бреше завжди. Маніпулює завжди. Називає чорне білим, а біле чорним-завжди. Ну, тобто росія завжди бреше. Тому будь які новини, які подаються з росЗМІ, мають бути препаровані, розібрані на молекули та зібрані назад й позначені червоним «брехня». Особливо, коли це новини, щоб прикрити їх засрану сраку, втрати, або маніпуляції на емпатіях, емоціях, накшалт «надавить на жалость».
На росії брехня та маніпуляції, сенс життя. Вони не щирі, й постійно брешуть собі, людям. Бо жити серед сміття та у божевільному театрі карлика – гомункула й казати собі, що це рай про який ти все життя мріяв, це треба бути брехуном 1000 левела.
Ось це треба розуміти. Ми, там в окупації у 2014-му швидко навчилися гри «знайди правду у 100 відтінках брехні». Бо коли тобі в очі сміються «нас здесь нет», ти закінчуєш цю «школу» життя за кілька годин, а той секунд.
Й знаєте, що тоді було страшніше за все, бо ти не знав кому вірити. Ти тягнувся до новин під жовто-блакитними вогниками, а через деякий час розумів, що ці вогники горять за гроші росії та януковича.
От тільки зараз цю фразу зрозуміють, сподіваюсь на це. Бо у 2014-му коли я це казала, на мене визвірялися, що я ворог.
Це тільки згодом люди почали розуміти, що росія гарно розклала «яйця» у всі корзини, й у дипломатичні, й міжнародні, й інформаційні. Тому, інколи під вишиванкою новинаря чи блогера стирчала косоворотка. Й ось це було важче за все.
Але ж пройшло майже 10 років. Усі ці роки росія відпрацьовувала на нас сотні й тисячі різновидів впливу й через замаскованих блогерів-патріотів, блогерів-волонтерів й навіть бьюті-красотульок неймовірними історіями від «перших» осіб, які от точно бачили-чули.
Найболючіший вплив та найвпливовіша маніпуляція, це емоції, емпатія, переживання, співчуття.
От для росіян це не підходить. Там усе просто: насилля, кров, срср, сталін, цар, екстрасенси, ікони чудодійні, або, коли вже повний швах, нано-технології «ну, как тебе, илон маск».
А нас вони швидко прорахували. Достатньо згадати істерію «надя-герой». Ми дуже любимо когось жаліти, особливо себе, звинувачувати, нести свій хрест, бути винними, співчувати, захищати тваринок, переживати чиюсь трагедію. Тому емоційни гойдалки для нас вже розписані по «букварю» пропаганди.
Особливо зараз, коли країна зранена та люди тонуть у болі, очікуванні звісток від рідних, знаходяться у стані нервового навантаження, от особливо зараз будь яка гра на емоція, б,є найсильніше.
Наразі, для росії теж важкі часи. Ще б пак, обіцяли «Киев за три дня», а застрягли під Бахмутом. Так, є якісь перемоги, але ж не «раз-два и парад». А ту ще й Європа не змерзла, а ось росія так майже уся. Як-то співається у пісні «от Москвы до самых до окраин». От, що правда, то правда. То гімно по Москві тече, то окраїни бурульками гріються. Наші хлопці вправно утилізують нано й техно, й навіть логії. Втрати літаків, кораблів, аеродромів та атаки дронів по обласним центрам росії, дуже сильно б’є по нервам кремлівського параноїка й примушує його до крайностей.
Тому в інтернеті вирують безумні політичні «шторми», а публічним носіям «розумного й вічного» частенько «вириває контекст» та вони вже втратили усі розумні кути й перейшли усі червоні лінії. Бо суспільство має бути у тонусі, але в негативному, щоб швидше прийшло виснаження.
Тому, як ви зрозуміли, сьогодні кілька ляпасів, щоб допомогти особливо емоційним читачам прийти до тями. Ото я трошки вище написала формулу, по якій треба сприймати російські новини: росія завжди бреше.
Прочитали, «росЗМІ повідомили, звинуватили, написали, провели розслідування», подивилися на протокол дій у такому випадку, а там усе просто: росія завжди бреше.
Хоча, я б дописала ще одне правило, такими великими буквами: ніколи не перепощуй російські новини з криками «зрада, нас зливають». Чому? Бо, росія завжди бреше.
10 років війни. Люди носять по інтернету російські новини, які смакують з вереском та щастям, сумом та звинуваченням, бо ж росія каже, що ми – увага – «вбили наших полонених, які летіли у російському військово – транспортному літаку на обмін»…
Як ви зрозуміли річ піде про російський ІЛ, який впав на Бєлгородщині.
Люди, ви нормальні? Ви носите та множите, розповсюджуєте російський фейк, робите його важливим, показуєте росії вагу цього фейку, його вплив на вас, то ще спитаю: люди, ви нормальні?
Наші полонені, яких «везли на обмін» відлітали у військово- транспортному літаку з Бєлгорода? Не прилітали у Бєлгород, а відлітали з нього у глибину росії? Відліт літака зафіксували усі засоби спостереження.
Добре, полонені у літаку, кажуть таке буває. Хоча ось азовців у суд до Ростова возять в автозаках без опалення з охороною 4 охоронця на 1 азовця. А тут великий транспортний літак, нуль охорони, кілька членів екіпажу й 65 наших полонених. Н-да. Але ж домогосподарки вірять.
З Бєлгородщини повідомляють офіційно «катастрофа», «впав», «місце падіння». Жодного слова про ракету й збили. Ці слова з’явилися у центральних, а не бєлгородських новинах після того, як український офіційно- інформаційний сегмент без узгодження з Генштабом та Міноборони написав «наші ЗСУ збили російський ІЛ». Потім підтерли новину, що збільшило цінність її впливу, то росія взялася по повній.
Відео впавшого літака з Бєлгородщини, які з’явилися до нової російської версії про знаходження в ньому українських полонених, не мають ніяких тіл. А 65 людей це багато. Як згадати, коли у 2014 році росіяни збили ІЛ з нашими десантниками над Луганськом, то поле було всіяне тілами та фрагментами тіл.
Ніхто на цей час не може нам заборонити радіти кожному вбитому ЗСУ росіянину чи збитому, знешкодженому, спаленому російському танку чи літаку з кораблем. Але підтвердження не було, то достатньо було тихої радості накшалт «гарні новини для гарного дня». В таких випадках офіційні новинарі чекають на офіційні підтвердження, радіє лише народний соціум, в нього є законне право.
Ось тут вже Президент розслідування оголосив, то чи спитають у новинарів, звідкіля такий фальш-старт, за чиї гроші, хто сказав «фас», для чого? Цікаві питання.
Знаєте, це було дико, читати, як купа людей повірили в російську версію подій, навіть без відео, фото з місця події, тільки на слово. Й ці ж самі люди сміються з мешканців Донбасу, коли ті вірили, що до них їдуть «банди правосеків забирати шахти».
Головне управління розвідки Міноборони України у березні 2022 року ідентифікувало членів цього екіпажу- Беззубкіна, Високіна, Пілуєва, Житєньова та Саблінського, як військовослужбовців 117-го окремого транспортного авіаційного полку, «які доставляють зброю та боєприпаси для вбивства мирних громадян України» з інших країн світу. Нещодавно цей літак був у Єгипті. От це питання до світу, що він там робив, що забирав?
117-й полк – військова частина №45097, яка базується в Оренбурзькій області. Цей полк займається обслуговуванням військово-транспортних засобів, що перевозять спеціальні вантажі для матеріального забезпечення армії РФ, жодного разу він не приймав участі у гуманітарних місіях, накшалт перевезення військовополонених. А ось вагнерів возив. Псковських десантників возив. Мурманські «голубые береты» возив й це не «блакитну устрицю».
Літак рухався від Бєлгорода на північний схід чи схід – це протилежний напрямок від кордону з Україною.
Що цікаво, на сайтах Бєлгорода містяни ставлять більш красивіші питання: якщо це українська ракета, де наше ППО, й чому аеродром у стані «бомбили усі 70 років» та перешіптуються щодо того, що літак повідомляв «землі» про неполадки під час зльоту.
Тобто пересічні громадяни з Бєлгородщині не вірять своїм пропагандистам, а наші громадяни розвели сум, паніку й повірили. Так, саме повірили, бо одні лили сльози, інші доводили, чому саме це не фейк, а правда, тобто,якщо подумати, фактично виправдовували росію й звинувачували ЗСУ. Товариш путін у кремлі аплодує вам, товариші.
10 років війни, в людям досі важливо, що кажуть росзмі та як посмакувати нову зраду, як сумно поспівати пісні про поганих генералів та поносити провину, які ж ми погані. Що це?
Люди реально тішаться з новини,що ми «вбили полонених». Люди реально хочуть,щоб це було так. Ви з глузду з’їхали? Чому росфейк топ обговорень? Чому так усі чекають,що ось – ось це підтвердять. Щоб що? Засудити дії тих, хто вас захищає? Чи співати сумних пісень, хоча ви ніколи не бачили й не чули про полонених? Щоб постити красиві картинки, гіфка, свічечка, квіточка?
То чого ж, як це суспільно важливо, ніхто не пише, не каже, не знає, скільки полонених тримають в ОРДЛО, наприклад, у 37-й колонії м Свердловськ (Довжанськ) чи скільки могил на кладовищі біля цієї колонії? От зараз в ОРДЛО було мінус 27. Холоднувато! На суд у Ростові полонених з Свердловська возили в автозаках без опалення.
Я вже мовчу, а чи подумав хтось про тих, хто чекає своїх рідних з полону? Як їм дізнаватися ось ці фантазії з соцмереж: «вбили-не вбили», нічого не ясно, але вже всім зрозуміло.
Так, росія може надати якусь кількість документів чи тіл наших загиблих й сказати,що ми затопили їх з крейсером Москва, збили у ІЛі й що? Дуже гидко читати коменти тих, хто розганяв росфейк й робив його привабливим для використання росії. Ви не просто запостили це. Ви в це повірили. Ви допомогли ворогу зробити це топ темою. Тепер ворог усвідомив, що це топ-тема. Тепер кожен збитий нами літак, танк, корабель буде “перевозити полонених”.
Тепер росія може усе, бо ж дивіться, як вірять українці росії , як переживають, як емпанують, бо ж вірять, що росія написала, але не вірять в ЗСУ. А давайте завтра покладемо на поле, де впав літак 150 трупів, не важливо чиїх, зате красиво буде, бо ж усі вже повірили й чекають.
Фу, такими бути. Реакція суспільства має бути холодною: росія бреше, росія вбиває!
Той, хто написав «все може бути», «невже ми вбили», «невже там загинули наші хлопці», усі ці люди надали росії найпотужнішу зброю у руки, бо ж тепер так гарно маніпулювати: ось летить російський військовий літак, там не зброя, там українські полонені, нічого що з Іраку до росії, але ж ось, тримайтеся подалі, бо ж…
Усі, хто постив цей російський фейк виправдалися так: це ж написала росія. То чого ж ви так нервуєте, коли росія розповсюджує фейки, що ми тут усі фашисти, що нас треба денацифікувати, що ми ховаємо танки під житловими будинками та у пологових будинках? Це ж на вашу думку правда, чи як?
Кажуть, що першоджерелом новини, яка зв’язала літак, обмін та «загибель» полонених, був шарій.
Якщо казати про інформаційну гігієну, то постити шаріївщину, це як їсти гній біля кожно-венерологічного диспансеру.
Тримайте голову холодною, не час для емоцій, емпатій, паники, розпачу. Якщо вам хочеться чогось ніжного, як спів солов’я, цукерку, поплакати та на ручки, задонатьте ЗСУ!
Витримки тим, хто чекає своїх з полону. Хай ця зустріч принесе вам щастя та теплі обіймів рідних рук!
Навіть, якщо новини занадто важкі, емоційні, болісні, дочекайтесь офіційних новин, перегляньте усі альтернативні джерела інформації, пам’ятайте закон цього часу «росія завжди бреше», вірте ЗСУ!
Піднявши хвилю у соцмережах, от за допомогою репостів саме російської версії події, росія вирішила грати по-крупному, запросила засідання СБ ООН по питанню «уничтожения Украиной мирного самолета». Але усі країни світу вже знають те, що поки не розуміють пересічні українці- росія завжди бреше, росія завжди вбиває- тому їх прохання відхилили. Це дає надію, що вистави з трупами «полонених» не буде.
