У країні розгорнулась широка дискусія «Яка потрібна математика в школі???» Грядуть зміни!!!
Іноді я іронізую над математикою, типу, що даремно вона так гордиться, що вона цариця наук. Тому що у кожної цариці є цар, який іноді важливіший за неї. І що тоді?
Так, був час, коли математика формувала у дітей логічне та абстрактне мислення, приводячи розум в порядок. Але водночас вона не давала відповіді на питання, на яку голову цей самий порядок та логіку «надіти».
Адже зараз у житті багато чого відбувається навпаки логіці та порядку. І що з цим робити?
Добре, що скоро ми будемо освоювати не тільки ту нудну математику, від якої дихнуть навіть мухи. Адже в ній, окрім того, що нам «впарюють» у підручниках та задачниках, живе позитивне та корисне різноманіття.
Наприклад, топологія (не лякайтеся, будь ласка!). Знання її хоча б трохи, контурно, дає можливість зробити вибір: піти на дискотеку чи на футбол..., будувати будинок чи купувати квартиру..., одружуватися чи жити холостяком..., навчатися за кордоном чи вдома. Всюди свої плюси та мінуси. Тому якщо школяра навчити оперувати топологічними множинами, у нього більше шансів на успіх.
Також в математиці живе теорія множин, яка показує, наприклад, футболісту гарантію забивання «ідеального пенальті».
Мало хто знає, що з множини варіантів пробиття пенальті, ГОЛ забезпечується ударом на метр від землі, зі швидкістю не менше 105 кілометрів на годину, з розбігу в 4-6 кроків та з 3-4-секундною підготовкою до удару. Невдачу зазнають ті пенальтісти, у яких на момент удару повна збентеженість (з множини варіантів): якою ногою бити? в який кут? з якою силою? як не промахнутися?
А тут готова відповідь!
В математиці ховається теорія ймовірностей, яка приходить на допомогу, коли людина знаходиться в тривозі: брати кредит – не брати..., купувати цю машину чи іншу..., а також в школі – «викличуть до дошки – не викличуть»... І ти тремтиш... А в дорослому житті: виїжджати – не виїжджати, одружуватися чи не одружуватися... А тут обрахував ймовірність – і спокійний.
Що це дає для їхнього розуму та для їхнього майбутнього? Це надає звичку прораховувати не тільки варіанти своїх дій, але й передбачати наслідки цих самих дій. У голові формується дуже важлива модель «що буде, якщо я зроблю так-то...». Це і є причинно-наслідкові зв'язки.
Звичайно, таким чином вчитися та навчати значно легше та корисніше, ніж просто зубрити тангенси та логарифми. А інакше – навіщо взагалі ця «математика»? А от з «кейсами-на-результат» набагато веселіше.
Ну, і на десерт! Історія про щасливих людей. Ви запитаєте: а до чого тут математика? А до того ж!
Ламаємо теорію ймовірностей на ваших очах!
Експеримент професора Ребекки Хендерсон з відомої бізнес-школи Sloan наглядно показує, як виглядає щасливість.
Вона просить усіх студентів підстрибнути та підкинути монетку.
Тим, у кого випала решка, дозволяє сісти, а тим, у кого орел – продовжують черговий тур підкидання монетки.
В аудиторії біля ста студентів. Після кожного підкидання залишається стояти біля половини.
Не дивно, що після 6-7 раундів залишаються стояти 2-3 людини, у яких все час випадав «орел».
Зображаючи захоплення, вона підходить до них і запитує: Як вам це вдалося??? Ви – геній?
Сім разів підряд – орел!!! Куди поділась теорія ймовірностей? - Чи можна взяти інтерв'ю про ваш життєвий шлях та надрукувати вашу біографію, яка стане бестселером?..
І залишає їх думати.
Тому що навіть неймовірні ланцюжки можливі. Саме тому бувають успішні бізнеси навіть з мізерними шансами, коли ми захоплюємося і вигукуємо: Не може бути!..
... Я хочу сказати, що таку теорію ймовірностей можна вивчати в школі навіть з формулами, закономірностями та історіями. І не пугати дітей, що ця теорія архіскладна з заплутаними формулами...
Чому? Тому що потім для життя ці «ймовірності» виявляються дуже корисними. А не просто вивчати математику з голими синусами, нудними бісектрисами та бездушними факторіалами.
