Заява радника з національної безпеки Південної Кореї Чана Хо Джина про можливий перегляд питання про надання Україні зброї прозвучала вельми оптимістично і ось чому.
Справа в тому, що потенціал Південної Кореї у питаннях ВПК досить великий та різноманітний.
Наприклад, нагадаю, що на озброєнні ПК досі знаходиться танковий полк Т-80У та відповідні постріли 125-мм. Також є кілька БМП-3 і БТР-80. У порівнянні з іншими зразками техніки, яку використовує армія ПК, це незначний потенціал, який не шкода буде передати.
Ну от скажіть, навіщо вам ці 40 Т-80У, які не роблять абсолютно ніякої погоди на полі бою, за наявності більше 2 тис зразків К1/K1E1/K1A1/K1A2/К2? Чи, навіщо вам ці два десятки БТР-80, за наявності майже 2,5 тис. бронетранспортерів інших найменувань?
Крім того, у ПК дуже значний артилерійський потенціал у кількості 1300 155-мм САУ К9 Thunder і більше 1 тис K55/К55А1, що є корейською модернізацією М109. Більше 2300 САУ калібру 155-мм з налагодженим виробництвом пострілів даного калібру.
Непогано.
Перераховувати можна ще довго, різних цікавих позицій що є на озброєнні ПК, так і тих, які виробляє її ВПК. А тому сама ймовірність входження ПК до коаліції країн, які підтримують Україну озброєнням, слід сприймати гранично позитивно.
Головне лише, щоб заяви не залишилися в результаті лише заявами.