Якщо ти пишеш, то ти повинен бути фахівцем в цій темі.
Це моє правило.
Маю профільну освіту ХІБІ, сантехнічний факультет.
Саме цьому нас вчили в інституті.
Потім служба на ЗАТО УКВР ВПС СРСР в Новочеркаську, був начальником ремонтно-механічного цеху саме по моїй спеціальності.
Тобто цей цех забезпечував завод всією енергетикою, були у мене котельні, компресорна, всякі там мережі...
До речі, в Новочеркаську були досить агресивні ґрунти і всі труби просто з'їдалися…
Тому я побудував естокади силами цеху і виніс всі комунікації на них і закрив проблему раз і назавжди.
Це вже потім мене відзначили за плідну роботу і призначили начальником КБ і пішла авіація…
Тому не просто уяву мав, а день і ніч цим займався.
Потім була чиста авіація…
А коли мене поставили на заступника командира, командуючого авіаційними з'єднаннями, об'єднаннями по МТЗ, то знову повернувся до цієї теми.
Мені були на різних посадах підпорядковані служби – КЕВ, КЕУ, квартирно-експлуатаційні відділення, відділи і управління.
І знову я займався через своїх підлеглих цим питанням в дуже великих масштабах…
На цивільній ниві 25 років займаюся альтернативною енергетикою, так сталося, видно це моя доля, ця енергетика.
За 25 років роботи на ринку альтернативної енергетики моя фірма «АЛЬТЕРНАТИВА» спроектувала і побудувала сотні об’єктів як в Україні, так і за її межами.
Мені завжди подобалися складні задачі, їх вирішення, творчість одним словом.
Профіль фірми – сонячні теплові системи, сонячні електростанції і теплові насоси.
Перелік об’єктів величезний, навіть на о. Зміїному в 2005 році поставили свою автономну десятку…
В 2010-2013 роках мені запропонували посаду Радника Прем’єр – міністра України по відновленим джерелам енергії (ВДЕ).
Непрості були часи для безпартійного професіонала, але я намагався витиснути максимум з цієї посади з метою впровадження якомога більше альтернативних об’єктів.
В 2012 році мені Прем'єр – міністр поставив задачу розробити концепцію переводу великих міст на альтернативну енергетику по максимуму.
В якості пілотного міста було взяте Дніпро.
А в подальшому планувалося тиражувати цей досвід на всі інші міста України.
Концепція була розроблена, цікаві рішення,знакові, що могли суттєву скоротити витрати на ту ж гарячу воду, електрику, опалення.
Уклон робився на максимальну автономію кожної будівлі, щоб по максимуму її відрізати від централізовано забезпечення.
Але тут виникла велика проблема, енергетичне лобі, що присосалося до газової труби не бажало навіть невеличкого відсотка віддати альтернативщикам.
Сиділи і майже репались від тих шалених грошей, битва була велика, але гроші перемогли, та вони і сьогодні перемагають.
Така у нас потворна державна машина, все для себе і нічого людям.
Тому цей проект, як і багато інших так і залишився не реалізованим, а дарма.
На сьогодні, коли розбити вщент енергетичні об’єкти і великі міста просто залишаться без нічого взимку, та концепція по максимуму зневолювала б цю біду.
Кожен дім мав би своє автономне живлення.
Можливо настав час повернутися до цього питання, воно дуже стало актуальним для виживання, але я уяви не маю, до кого потрібно звернутися з такою пропозицією, не маю…
Все це потрібно робити на державному рівні з відповідним фінансуванням і не заганяти під себе різні гранди і допомогу від західних партнерів з метою її розікрасти, а направити на таке будівництво.
Але держаних структур як таких не має, які б опікувалися такими питаннями, а дарма.
Наступна зима буде дуже складною, навіть я подумую перебратися в село під Харковом …
Саму концепцію описувати не буду на загал, мене хто тільки не обкрадав, постійно крадуть ідеї, але не можуть їх повноцінно реалізувати, для цього потрібно пройти мій шлях і мати мій досвід.
Часу небагато, тому коротко як міг написав.
Воюємо далі на всіх фронтах.
ГЕРОЯМ СЛАВА!
СЛАВА ЗСУ!
СЛАВА УКРАЇНІ!
