В тому плані, що попередні якісь дії, результати, звички виявилися зруйнованими - зате в шаленому темпі стала вчитися новому.
Ніколи не любила шити, але купила машинку та навчилася.
Повернулася до щоденних тренувань, які до 2022 закинула. Тепер ні-ні. Лінь - річ, яка руйнує мрії.
Більше і зі смаком готую.
Більше працюю загалом.
Більше планую.
Більше уваги рідним.
Більше уваги собі.
Більше бажання бути вдома.
Більше бажання робити щось корисне людям.
Підтягую свою англійську, яку колись знала майже досконало.
Розпочала декілька нових проектів - відновила свій сайт з нуля. Вивчаю крипту. Починаю готувати до запису першу аудіокнигу. Працюю на американському сайті Амазон.
Переглянула свій побут і речі, які мене оточують. Позбуваюся зайвого.
Переглянула б і коло спілкування, якби воно було деструктивним - але не тримаю близько таких людей ще з 2014-го. Бо пам'ятаю десь прочитану фразу:
" Якщо твоя дитина спілкується з п'ятьма відмінниками - вона цілком ймовірно буде шостим.
Якщо вона спілкується з п'ятьма тими, хто палить цигарки на перервах або замість уроків - вона також буде шостим." Це саме стосується й нас, дорослих.
Чому я це роблю?
Бо поки на фронті наші бійці пишуть нову історію, - ми не можемо залишатися зі старими здобутками. Поки відбудовується наша армія - кожен з нас на своєму рівні не може застрягти у вчорашньому дні.
Бачила чиєсь питання: "як позбутися депресії, або хандри?" - ось так. Навіть якщо ракети над головою літають. Бо іншого життя, і інших можливостей у нас не буде.
А фото з сьогоднішнього Харкова. Є загиблі та поранені, приліт у житловий будинок. Я, звичайно, не буду розпалювати релігійні суперечки. Просто знову впевнююсь, що допоможе нам тільки армія, та ми самі.
