Колись давно у Аристотеля вичитав, що будь-яка риторика поділяється за змістом на два типи.
Перша - закликає до рішучих змін. Друга - закликає цим змінам опиратися.
І не важливо, що ці зміни дехто вважає добром,а інші -- злом. Зміни - це зміни.
Перший тип риторики філософ назвав "творчою", другий - "охоронною".
І найцікавіше те, що в обидвох випадках у риториці ( читай - публіцистиці, журналістиці, блогах, виступах на мітингах) використовується одна й та сама лексика, одні ті самі ораторські й психологічні прийоми. одній ті самі емоції.
Так що іноді не розумієш, про що йдеться- про підтримку творчості, яка ламає стереотипи, чи про опір їй, бо нищить традиції?. Про революцію, чи про реставрацію?
Чи знаємо ми, через що справді вийшли у 2013 році на Майдан? З тим, щоб пришвидшити зміни, які рухали нас до Європи, чи просто опиралися змінам, які запропонував Янукович - змінам геополітичного курсу?
Воно начебто одне й те саме, але мотиви різні. Або творчі, або охоронні.
Сьогодні багато хто кличе на новий Майдан. Багато хто його очікує як очищення.
Але чи буде цей майдан за зміни? Чи проти них? Ось у чому питання.
Бо Майдан охоронного штибу, головний месидж якого - повернути все як було, або - залишити як є, такий Майдан аж ніяк не назвеш революцією. Хіба що - реакцією...
