Звернення послів Канади, Великобританії, Німеччини та Європейського Союзу до голови Верховної ради Дмитра Разумкова - цей документ також отримали прем'єр Олексій Гончарук та голова Офісу президента Андрій Богдан - ще один доказ того, що побоювання щодо суті коректив в судовій реформі це аж ніяк не підступи опонентів нової влади. Це проблема, яку видно неозброєним оком. Настільки видно, що представники країн Заходу вирішили публічно висловитися про те, що відбувається.
Якщо відійти від дипломатичної мови, якою написаний документ, то варто просто сказати правду. Всі дії Володимира Зеленського та його команди після перемоги на президентських виборах спрямовані на створення в Україні авторитарної держави російського або білоруського типу. Держави, в якій президент і його адміністрація здійснюють контроль над усіма гілками влади, медіа, бізнесом, суспільством. Причому держава ця будується в справжнісінькому «турбо-режимі». Те, на що інші пострадянські автократи - Лукашенко або Путін - витрачали роки, Зеленський намагається здійснити за місяці. І в цьому є своя логіка - страх, що суспільство прийде до тями і побачить небезпеку, що виникла перед країною або що населення розлюбить, коли не побачить новин в своєму холодильнику, все ще є дуже великим.
Однак побудова авторитарної держави в «турбо-режимі» не може пройти непоміченою для союзників нашої країни. Якщо б така сама судова реформа проходила місяцями, обговорювалася з громадськістю, якби в неї вносилися корективи, то можна було б ще подумати, що результат - не спроба встановити контроль президентського офісу над судовою владою і перш за все над Верховним судом, а просто прояв некомпетентності і недостатньої опрацьованості змін. Але коли ти бачиш бульдозер - і цей бульдозер рухається по абсолютно зрозумілому маршруту - то ти не можеш зробити вигляд, що бульдозера немає.
Результатом зусиль команди Зеленського може стати не тільки знищення тих слабких паростків української демократії, які з великими труднощами вдалося виростити у 2014-2019 роках. Результатом може бути і втрата інтересу Заходу до майбутнього України, вироблення уявлення про неї як про авторитарну державу, населення якої просто не розуміє значення інституцій і розділення гілок влади. Висновок з цього може бути зроблений найпростіший: заради такої держави немає ніякої необхідності продовжувати конфронтацію з Путіним, краще домовитися. Результатом таких домовленостей стане спільний політичний «протекторат» по молдавському сценарію і при вирішальній ролі Москви.
Це якраз те, чого Путін і домагається.
