Військові аналітики з Європи та США сходяться на думці у тому, що українській армії слід “розв’язати руки”, позбавивши штучних обмежень. А крім того, подбати, щоб ланцюг постачання зброї більше не переривався так, як це тривало упродовж понад пів року до прийняття рішення про додаткову допомогу США.
“Вкрай важливо дати [головнокомандувачу ЗСУ Олександру] Сирському і всьому керівництву певну свободу дій. Хоча не все було бездоганно, Україна незмінно доводить, що гідна нашої поваги та довіри”, – заявив фінський політолог Йоні Аскола.
Заходу слід утриматися від повчань-УкраїниДжоні Аскола
Він також додав, що Заходу слід утриматися від “повчань” України, бо він і близько не має того бойового досвіду, що українці:
“Хоча ми можемо запропонувати поради та допомогу, Україна має неперевершений досвід ведення повномасштабної війни, який набагато перевищує той, з яким ми стикалися”.
Стосовно критичної ролі озброєння Аскола зауважує: “Маленька радянська армія не в змозі перемогти велику радянську армію. Водночас недостатньо оснащена західна армія також не в змозі її перемогти. Важливо довіряти Україні, щоб знайти правильний баланс”.
Аскола також назвав контрнаступ України “яскравим прикладом спроби наслідувати тактику сучасної західної армії без необхідних ресурсів і достатнього часу на підготовку”.
Цей підхід виявився неефективним і був передчасно виконаний під тиском Заходу, вважає експерт.
На думку науковця, західним партнерам не вдається надати Україні адекватну військову та фінансову підтримку для ефективної мобілізації, оснащення та навчання військових. А крім того, Захід ще й обмежує Україну, забороняючи їй використовувати зброю для націлювання на російську територію.
З критикою західної політики щодо війни Росії проти України виступив і колишній командувач Сухопутних сил США в Європі Марк Гертлінг. Зокрема, у подкасті Burn the Boats він висловив розчарування затримкою американської допомоги, що тривала упродовж майже 7 місяців до відповідного рішення Конгресу.
Затримка ланцюга поставок навіть на тиждень призводить до катастрофічних наслідків
Гертлінг наводить приклад з історії, коли затримка ланцюга поставок навіть тільки на тиждень призвела до катастрофічних наслідків для окремих операцій під час місії у Багдаді у 2003 і 2004 роках.
“Ми були просто вражені, наскільки пошкоджений ланцюжок постачання може вплинути на бойову операцію. А для України ці 7 місяців перерви зупинили імпульс, і відновити його буде досить складно”, – каже Гертлінг.
Крім того, цього разу перерва сталася не через ворожі дії, як у Багдаді, а через політичну боротьбу і навіть дезінформацію, наголошує Гертлінг.
Впливом дезінформації та західною “сприйнятливістю до російської пропаганди” пояснює Йоні Аскола ще один аспект західної політки щодо України – “наша відмова постачати зброю одній з їхніх найелітніших бригад – “Азов””.
У російських ЗМІ це з'єднання називали "фашистським" і "нацистським" і частина цієї дезінформації просочилася на Захід, зокрема, її повторювали деякі американські політики.
Аскола також наголосив – Україна, на жаль, повинна компенсувати нестачу техніки та авіаційної підтримки більшими людськими втратами.
Крім того, Україні не вистачає “розкоші інтенсивного навчання на рівні бригад”.
Обмеження щодо тактики України є надмірними, вважає Аскола і запевняє – Захід не надає достатньо підтримки й часу для повного переходу ЗСУ до дій на основі західної доктрини.
Утім, Аскола констатує:
“Західні доктрини мирного часу, які надають пріоритет мінімізації втрат, неефективні, коли стикаються з повномасштабною війною проти ворога, який значно переважає за ресурсами та не дотримується будь-яких правил”.
Генерал Гертлінг зауважує про реалії, з якими стикаються українські військові:
“Окопи, у яких вони воюють, бойові умови, з якими вони стикаються – це жахливі умови, і коли ви воюєте без зброї, то це просто деморалізовує вас ще більше. І, звісно, в епоху інтернету більшість українських солдатів на передовій бачать, що відбувається на Заході, вони бачать Конгрес США, і це також завдає моральної шкоди”.
Необхідна стратегія, політичне лідерство і мужність — CSIS
Центр стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) днями оприлюднив звіт про гостру необхідність розробки стратегії США.
"Реальність ситуації полягає в тому, що Україна потребуватиме подальшої фінансової підтримки окрім останньої додаткової допомоги — для продовження оборонної та відбудовної діяльності", — йдеться у публікації Центру.
Україні, стверджує CSIS, потрібна не тільки фінансова та військова допомога США, оскільки ситуація вимагає "політичного лідерства та мужності".
Сполучені Штати ніколи не планували свою підтримку Києву довше кількох місяців, уся підтримка була зосереджена на короткострокових маневрах, свідчить видання Foreign Affairs та нагадує — "до кінця минулого року офіційні особи США утримувалися навіть від публічного використання терміну "перемога".
"Ніхто, здається, не придумав теорії, як Київ може перемогти. Настав час це змінити. Захід має чітко заявити, що його метою є вирішальна перемога України та поразка Росії, і він має взяти на себе зобов’язання надавати Києву пряму військову допомогу та підтримувати оборонну промисловість країни, що розвивається", — пише Foreign Affairs.
Будь-які переговори, додає видання, за нинішніх обставин "у найкращому випадку" залишили б Україну скаліченою, розділеною та залежною від другого російського вторгнення. У гіршому – це взагалі знищило б країну.
"Жодного сталого, довгострокового миру не можна досягти в результаті переговорів з агресором, який має наміри геноциду. Україна і Захід мають або перемогти, або зіткнутися з руйнівними наслідками", — вважають автори публікації, Андрій Загороднюк (міністр оборони України у 2019-2020рр.) та Еліот Коен, очільник кафедри стратегії у Центрі стратегічних і міжнародних досліджень.
Подібну думку висловив і відомий історик Тімоті Снайдер:
«Коли Росія завойовує територію в Україні, вона вбиває громадських лідерів та інших цивільних осіб, встановлює камери тортур і депортує дітей для асиміляції в Росії. Українці чинять опір, бо поразка чи капітуляція означає російську геноцидну політику в масштабах усієї їхньої країни», – написав професор Єльського університету в своєму дописі в мережі Х (колишня Twitter).
