"ЗАЛУЖНИЙ І ВЛК" - Дмитро "Калинчук" Вовнянко

"ЗАЛУЖНИЙ І ВЛК" - Дмитро "Калинчук" Вовнянко

Останній тиждень зелені ударно ганяють зраду - генерал Зелужний де, звільнився з ЗСУ свого часу по ВЛК. А мав не звільнятися. Чому? Бо пересічний Петро хоче звільнитися по ВЛК - і не може. А генерала осьо, взяли і звільнили.

Де справедливість?!

Ну й зразу ж починається ниття і скиглення, мовляв "от якби я намагався звільнитися, то ніколи..."

Так от про "ніколи" - цілковита брехня. Я знаю не менше десятка людей, з якими я служив разом і які звільнилися по ВЛК. Всі вони були аж ніяк не генералами - лейтенантами, сержантами та солдатами. Ба-більше, був момент коли обговорювали варіант мене комісувати - через серце+зір+спину. Щоправда, і вони не направили - і я не надто бажав, бо поки можу навчати фацівців - навчаю.

А чи мусив звільнятися по ВЛК генерал Залужний?

Ну, по-перше, ніхто не повідомляє, а що власне показала його ВЛК? Мудрили які просторікують чи мав право Залужний звільнятися, навіть не уявляють яку відповідальність ніс той, хто командував ЗСУ у 22-му та 23-му роках і хто викинув ворога від Києва, Чернігова та Сумщини, звільнив Харківщину, Лиманщину та Херсон. І от тільки не треба казочок, мовляв "Харківщини - заслуга Сирського", ми зараз гарно бачимо різницю між ЗСУ з Залужним і ЗСУ без Залужного.

Як все це відбилося на здоров'ї генерала, здогадатися не важко.

По-друге. А якби Залужний тоді не звільнився - ким би він був? Відповідь, він би залишився в розпоряджені Міністерства оборони, до призначення. І тягнутися те призначення могло невідомо скільки. Залужний був Головнокоманжувачем ЗСУ. В структурі ЗСУ вище вже просто нема куди.

Призначити його могли тільки з пониженням - нескладно здогадатися через який час і на яку посаду. Ми гарно пам'ятаємо як Залужного звільняли. Як у його бік безперервно брехала Безугла. Як разів десять пускали чутку, що Залужного звільнять - і не звільняли. Я знаю, свого часу ми дізнаємося про багато деталей якими супроводжувалося звільнення Залужного. Іншими словами, Залужний мав всі підстави вважати своє звільнення суто політичним.

Уже анекдот ходить: "Куме, а де це подівся пес Патрон, щось його не видно? - Послом призначений, надто популярний став".

Ні, я розумію, що завжди знайдуться чорнороті які заявлять: "А він мусив!" До мене теж регулярно приповзяють в коменти істоти, що зявляють, що навчати пілотів на БПЛА - то фігня, я мушу бути виключно на фронті і водити один апарат - бо нещитово. І взагалі ніяких апаратів - я мушу виключно штурмувати посадки. І взагалі на фото з фронту я надто чистий, а значить не рахується.

Такі є. Тільки навіщо орієнтуватися на ідіотів? Треба не популярність у Мар'яни Безуглої і безуглоподібних завойовувати (все одне, не оцінять), треба бути максимально ефективним.

Звільнення Залужного і перехід на дипломатичну роботу виглядають цілковито логічними. Їй-Богу, я не відаю чи має Залужний політичні амбіції. Але якщо такі в нього з'являться - він на правильному шляху. На посаді посла, та ще й у Великій Британії він освоюється в дипломатичному середовищі, заводить потрібні зв'язки, здобуває досвіт переговорів з дипломатами світового рівня. Він спілкується з експертами і розбирається в нюансах світової політики - особилво в тій її частині, яка стосується України.

Наразі Залужний найбільша загадка української політики. Одних він бісить самим фактом свого існування, інші покладають на нього неабиякі надії. На питання "Хто ви, пане Залужний" відповісти може лише сам Залужний. А він... він посміхається у відповідь.

Але безперечно. Такого становища не було б, якби тоді Залужний не звільнився з ЗСУ по ВЛК. Цей крок був абсолютно правильним і розумним. Це крок людини, яка звикла іти до цілі.

Що буде далі - побачимо.