А там сеанс масового психозу. Особливо цікаві коментарі на кштал: «так не можна, ми всі вам вірили»
І що я можу тут сказати?
Насправді, проблема не в Гордоні.
Проблема в людях, які йому повірили. І все тому, що ніхто з них не хотів думати головою сам. А замість того чекають що за них будуть думати інші.
Ну дійсно. Гордон не подумав, але що заважало людям самим сісти і подумати?
А я вам скажу: бо це важко. Бо це треба сісти, напрягти мізки, проаналізувати поточну ситуацію, позиції сторін та купу інших нюансів.
Деніел Канеман дуже гарно описав цей людський феномен в своїй книзі «Повільне та швидке мислення».
Більшість рішень люди приймають імпульсивно, не думаючи. На рівні інстинктів, бо це так закладено в нас природою.
І коли треба думати, то люди передають на аутсорсинг цю функцію тим кого вони вважають авторитетами. Щоб думали замість них.
А коли ті помиляються або не думають, то люди ображаються що їх хтось обманув.
