Коли ти зустрічаєш біду - ти тимчасово в шоці, і тоді ти пасивний, мимоволі. Бо це вона тебе руйнує - а не ти її.
Коли проходить час, ти розмірковуєш, як далі, мозок підкидає варіанти, з'являється друге дихання, і ти починаєш щось робити - ти активний. Кудись випливеш (прошу вибачення, не пов'язано з Херсонщиною, просто до слова).
Коли ти дозволяєш подіям виганяти тебе з твого дому, з твоєї землі, ти відчуваєш себе вигнанцем, опускаєш плечі - ти пасивний, бо події сильніші за тебе.
Коли ти розвертаєшся назад, розлючений та сповнений жаги до боротьби за своє - ти активний. І ти здатен це перемогти.
Коли тобі погано - є варіант впасти в депресію. Є варіант забухати. Є варіант почати більше працювати, щоб якось цей час пережити. В третьому варіанті ти - активний, бо лише за нього ти зміниш своє сьогодення. Сконцентруєшся на тому, що тебе підтримає. Зосередишся на конструктиві.
Отже, виживеш.
Тільки активні дії нас врятують. Бо зараз категорично не можна пливти за течією. Я знову лізу на територію психологів, вибачайте. Це все особистий досвід.
Працюйте. Ставайте завтра сильнішим, ніж вчора.
І нехай нам допоможе щось, у що ми віримо.
Одного разу все буде добре.
