А тепер ліричний відступ.
Взагалі, всю цю ситуацію для України створив сам Зеленський. Ще за Байдена команда Шостого вкинула ідею про продаж рідкоземельних копалин США в обмін на подальшу підтримку України. Жодного реального змісту ця пропозиція під собою не мала (Україна, поки йде війна, не цікава інвесторам), тож Зеленський, як йому здавалось, нічим не ризикував. Що правила гри при Трампі зміняться настільки сильно, президент не очікував.
Трамп, прийшовши до влади на гаслах повернення державах коштів, моментально перехопив ідею Зеленського і повернув її нашому президенту зі зворотним знаком - потенційний плюс раптом перетворився на реальний мінус.
Таким чином, на виході залишилось три варіанти: підіграти Трампу та підписати кабальну угоду, спробувати домовитися через дипломатичні канали або ж перевести питання з угодою у сферу чистого PR - тобто, розпочати ризиковані пікірування з Трампом у сфері інформаційної війни.
Наш президент вибрав третій варіант, і багато українців почали пишатись ним - от як він врізав Трампу! Останній не сидів мовчки і теж врізав, але по лінії бізнес-війн, де він дока.
Його команда просто перетворила декларацію про наміри на рейдерський ультиматум із захоплення всіх корисних копалин України, включаючи нафту і газ, а головне, що ще цінніше - транзитну інфраструктуру, порти і трубопроводи. Класика силових переговорів у бізнесі.
Навіщо? Тому що, на думку Трампа, Зеленський стає соло-кілером мирних переговорів під світло прожекторів світових медіа. Тому США і росія цілком можуть попередньо домовитися про розрядку між собою, залишивши Україну за дужками, поки там не виберуть нового лідера для переговорів. Офіційно поклавши всю відповідальність за подальше особисто на Зеленського.
Нахабно? Так. Але виставляти зараз Зеленського у якості героя України - дурість. Поясню чому.
Україна ще з 90-х вирішує питання власності за принципом «Техас мають грабувати техасці». Україну грабували українські олігархи, не допускаючи до цього процесу навіть транснаціональні корпорації.
І от приходить Зеленський… Ви думаєте, що він до цих пір лялька Коломойсько? Ага - Коломойський сидить, Ахметов затих, інші також. Бо після початку повномасштабної війни Зеленський з Єрмаком стали повними господарями України. Зараз в руках Зермака доля усього бізнесу. Президент у будь-який час може його відібрати через санкції РНБО.
От які були конкретні пояснення щодо санкцій відносно Порошенка? А ніяких - одні загальні фрази. ОК, Порошенко - депутат і глава опозиції, а будь-який дрібніший бізнес може бути знищений підконтрольними ОПУ силовими і контролюючими структурами. І ніхто не врятує - мовляв, війна, терпіть! Зеленський може роздавати ліцензії на родовища близьким до себе компаніям, а може відбирати через санкції у тих, хто йому не подобається. Може карати та милувати, в ручному режимі розподіляти бюджетні потоки.
Але тут зʼявляється Трамп. На одного рейдера наїхав інший - 90-ті, та тільки. Бізнес-торг, де кожен підвищує ставки: Трамп починає вимагати ВСЕ, Зеленський намагається перетягнути на свою сторону Європу. Мало того, навіть погрожує потенційним союзом з Китаєм. Чим це закінчиться, не знаю, але таке відчуття, що це не про Україну.
Особисто я проти розриву звʼязків зі США - Трамп має дуже багато інструментів проти нас, навіть попри європейську підтримку. Тим більше, демократи наступного року майже стовідсотково повернуть собі Конгрес.
Ще недавно Зеленський вихвалявся тим, що Трамп дав йому свій прямий телефон - телефонуй у будь-який час! Проте, замість того, щоб вирішувати проблеми дипломатичним шляхом, Шостий почав публічно наїжджати на людину, яка наділена не тільки величезним марнославством, але й можливістю добре насолити Україні. Чому не був вибраний найбільш раціональний шлях вирішення проблеми? І чи реально про інтереси України весь цей штучно створений галас?
