Мені було б легко звинуватити поліцію.
Адже саме міліція на Майдані завдала мені важкі тілесні ушкодження.
Адже один з керівників розгону Майдана, поплічник Захарченко та Януковича Олег Татаров, адвокат Портнова, який обікрав військових у справі НАБУ про крадіжку квартир, фактично керує зараз усіма правоохоронними органами, і саме він призначив своїх партнерів та друзів на керівні посади в МВС та Нацполіції, у ДБР та БЕБ.
Адже Слуги народу зберігають корупційні схеми на забезпеченняі армії, схеми по віджиму тих, хто втікає від війни, контрабанда, тіньовий фнінсовий ринок, дерібан держпідприємств, працюють угруповання Петровського, Давітяна, Слюсарєва, Павлюка, Костюка та інших, і хто знає на що може піти мафія аби догодити своїм "кураторам".
Адже президент Зеленський віддавав незаконні накази стежити за мною та порушувати кримінальні справи, і усіма силами намагається утиснути свободу слова.
Але навіть наявність злочинців у керівництві країни не значить, що не треба поважати людей, які намагаються чесно забезпечувати правопорядок, які захищають державу. Бо ми усі разом на війні, хай і на різних відстанях.
Кожен украінець - це центр прийняття рішень у страшній боротьбі за Україну, і судити треба не по посаді, а по вчинках.
Мені прикро, що загинула людина, яка, очевидно, була в неадекватному стані. Але під час війни напад на правоохоронців у центрі міста, вдень, за наявності очевидної причини зупинки та оголошення затримання, нічим не виправдати. Людина має завжди думати, чи варто їй ризикувати життям. На Майдані та на фронті в мене таких питань не виникає. Але мені б ніколи не прийшло у голову йти на конфлікт через очевидне порушення правил дорожнього руху, підставляти свою жінку та дітей у суперечку з ким завгодно.
Завжди треба думати о ціні, яку ми готові за свої вчинки, за своїх близьких та за свій народ заплатити, і завжди треба бути готовим що ця ціна буде найвищою.
Життя у всіх нас колись закінчиться, але після нас має залишитись честь.
