Наприкінці листопада, коли відбувається вшанування пам’яті жертв Голодомору, українці та небайдужі люди по всьому світу приєднуються до меморіальних заходів.
Учасники Української академії лідерства створили віртуальний “ресторан пам’яті” - сайт, на якому можна переглянути фотографії та опис страв, які рятували українців у час масового голоду, а також переглянути відео зі свідченнями людей, які пережили Голодомор 1932-1933 років.
Фонд Музею Голодомору спільно з агенцією Postmen створив платформу зі збору коштів «Зерна правди», яка має на меті відродити пам’ять про кожного загиблого під час геноциду 1932-1933 років. Проєкт ставить за мету зібрати кошти на будівництво другої черги Національного музею Голодомору та створити в Україні експозицію світового рівня. З кожною пожертвою на сайті відкривається ім’я однієї жертви Голодомору, таким чином крок за кроком відновлюючи пам’ять про кожного замордованого.
Як зазначають організатори, значна кількість пожертв надходить з країн, де помітною є українська діаспора - Канада, США, Аргентина і Росія.
В Сполучених Штатах та Канаді активно долучаються до меморіальних заходів, пов’язаних з Голодомором. Член канадського парламенту українського походження Іван Бейкер опублікував відео, в якому закликав вшанувати жертв геноциду діями.
“Моя баба Олена пережила Голодомор. Одного разу вона сказала мені, що сподівається, що жертв Голодомору не лише пам’ятатимуть, але також їх будуть вшановувати, - розповів Бейкер. - Вона сказала, що вшанування означає не лише зберігати пам’ять, а й працювати для того, щоб такий злочин ніколи не трапився знову. І один з шляхів це зробити - щоб канадійці та люди по всьому світу засвоїли уроки Голодомору”.
Іван Бейкер додав, що це можна робити через такі ініціативи, як відкриття меморіалу жертвам Голодомору в Торонто, і через внесення подій 1932-1933 в шкільні програми в Канаді. Відтак член парламенту закликав подвоїти зусилля для поширення інформації про Голодомор у світі.
Над тим, щоб включити Голодомор до шкільної програми, працюють також у США. Мета потребує багато часу, адже, на відміну від України, де освітні програми централізовані, в Сполучених Штатах навчальні курси пишуться та затверджуються місцевими відділами освіти. «Кожен штат та кожна школа навіть свої має правила, тому на жаль, наш шлях буде тривати трошки довше, ніж нам хотілося», - розповів Голосу Америки Михайло Савків, голова Крайового комітету США з визнання Голодомору геноцидом.
