Після включення Держдепом США питання свободи слова до проблемних в Україні - спостерігаємо якусь нездорову реакцію владних кіл.
Як завжди, з енергією, вартою кращого застосування.
То «прокинулись» і надіслали до Ради Європи заяву про обмеження цілої низки прав через запровадження воєнного стану. Процедура ніби й стандартна- але чому саме зараз? Ще й демонстративним повідомленням?
То телеграм-обслуга президентського офісу зчинила галас навколо російських маневрів у російському телеграмі. Звинувачуючи в усіх гріхах тих, хто прагне позбутися анонімності в телеграмі. Адже саме анонімність дозволяє офісним мудрагелям безкарно «мочити» опонентів - тут з російськими шавками повна спільність методів.
То офісний радник Лещенко договорився до того, що хто проти «марафону» - той російський іпсот.
Ага. А хто не вірує в зе-геній і Єрмака, пророка його - той єретик.
… а між тим, зацькована і старанно перетворювана владою на «токсичну» тема свободи слова - насправді абсолютно необхідна для Перемоги.
Бо за часів повномасштабного вторгнення журналісти добре вивчили три «не» українського законодавства:
- не показувати бойову роботу;
- не показувати розташування наших військових;
- не показувати пересування наших військових.
Саме такі обмеження накладає на свободу слова закон. Нагадаю: за Конституцією цензура в Україні заборонена. Хоч політична, хоч військова. Але Закон може накладати обмеження на поширення інформації - що і зроблено запровадженням «трьох «не»».
До речі, це якраз телеграм-аноніми часто грішать порушенням цих обмежень - через безкарність.
Вони ж часто якраз повторюють і поширюють російську гидоту, якщо це вигідно замовникам. І точно слідують російським лекалам зневаження, ненависті і розколу.
Натомість свобода слова, з урахуванням названих обмежень - якраз сприяє Перемозі. Бо дозволяє вскривати недоліки і змушувати їх виправляти.
Зокрема тому, історично, демократії воюють краще диктатур. Це треба памʼятати
