Бачу кругом в мережах дуже багато пазітівних блогєров, які кричать:
- амєріканци нас прєдалі. Сплатімся же навколо Зеленського — він наш прапор і звізда. Голосуємо за нього на наступних виборах.
Воно конєшно у Трампа з цифрами шось не тойво. Як він свої бабки рахує?
Але не треба забувати: Зеленський сам усе прохібав. Сам закинув вудочку типу: ми вам рідкоземельні ресурси — а ви з нами дружите (дружити пропонували не з Україною, а з Вовчиком і Андрюшкой.
А потім вони жахнулися з пропозиції Трампа.
Трампісти натякали Зе! Що треба міняти фаворита. А він зробив фігуру «я в домікє».
У зеленського не розуміють очевидного: якщо тебе не чують, тебе не люблять, тобою не васхіщаються — не лізь. Відправ на перемовини інших. Говорити повинен не самий красівий. Навіть не самий вумний (а там такі є?).
Говорити має той, кого почують. Проси Макрона, Порошенка, лідерів церков, Джорджу Мелоні.
Але ж нарцису пояснити, що його хтось може не любити — не можна.
І маємо, що маємо: позітівниє починають антиамериканську істерію.
А цього робити не можна. Бо можуть не дружити Трамп та Зеленський.
Але мають дружити Україна та США.
Боже яким же непрофесійним дипломатам ми довірили країну.
Хоть поржалі!
